Ось таку статтю надрукувала газета "Джерела Трускавця".
Як на мене, журналіст закликає до знищення собак антигуманними методами, а відтак - до порушення закону про захист тварин від жорстокого поводження.
Чи є можливість якось покарати цього "заслуженого" писаку? (в паперовій версії у підписі стоїть: Ярослав Проць, заслужений журналіст України)
http://www.djerela.com.ua/?MOD=print&spec_topic=97
НЕ ГАВКАЙ, БРОВКУ, ДАРМА НА МЕРА - ЙОМУ НЕ СТРАШНО - Онлайн-газета "Джерела Трускавця"
Кажуть, собака – друг людини. Але я в це не вірю і ніколи не вірив. Мабуть, і мер славного міста –курорту Трускавця Левко Грицак так само думає, бо за родом служби мав би дивитися на собак так само, як Ленін на буржуазію. Але, вочевидь, пан верховода міста завжди про всяк випадок тримає велику дулю в кишені, давно навіть нечистої сили не боїться. Он, кажуть, до якогось дивного гранатометання дійшло, але в нього жодна жижка навіть не затрусилася. Не довелося ні віск зливати бабці- шептусі від переляку, ні яйце викачувати, ні до карпатських мольфарів власною персоною їхати. Так що найзубатішою собацюрою ні його, ні всіх мерських чиновників, з комунальниками включно, не злякаєш.
Але все одно ці всюдисущі у міських велелюдних місцях Бровки, Шарики та різні моськи заважають спокійно мерствувати, бо, як навіжені, безперестану гавкають, у непотрібних місцях можуть напаскудити, а то й пошарпати комусь з необачних холошу чи за литку вчепитися. І ні мер, ні санітарна служба міста не дадуть жодної гарантії, що нікому з місцевих та великої кількості приїжджих сказ не загрожує.
Мені, корінному галичанину, який проживає в гоголівському краї на Полтавщині, відразу довелося відчути, прибувши до Трускавця, що міська влада вміє свиней у коноплі заганяти. Бо ті заяви про добрі наміри, які почув від «авторитетів» на Дні міста, дуже розходяться з тим, що можна бачити насправді.
Ні, я не про мерські невдачі, а про собак. Тих собак і собацюр, яким у місті справжня вольниця, і яких ще, мабуть, жоден гицель від часів Франца Йосифа не лякав.
Їдемо до бювету біля санаторіїв «Алмаз» та «Янтар». На майдані поблизу нього – тічка собак, які гризуться поміж собою, не поділивши по-братськи принесену кимсь із санаторію провізію. Відпочивальники, підходячи за цілющою «Нафтусею», змушені щільніше притискати до себе дітей та з недовірою поглядати на збіговисько «друзів наших менших», які продовжують гаркати все більше, а потім, трохи заспокоївшись, приступають до церемонії з продовження собачого роду. Плодіться й надалі цуцики-безхатьки, на радість міськраді, депутатам, комунальникам, санітарній службі і самому очільнику міста! А ви, люди добрі, знайте, що до Трускавця треба їхати не з хорошим настроєм та надією на комфортний та безпечний відпочинок, а з палюгою, аби в разі чого відбиватися від собак.
Але то був тільки початок. Потрапивши безпосередньо до залу, де повинна бути чиста санітарна зона (сподіваюся, мерії знають для чого), побачив, як гордо і впевнено назустріч мені марширує собака – волоцюга розміром як добре теля. Радості від такої несподіваної зустрічі не відчув, але відразу подумав: чи є в місті комунальники та влада? Поруч хтось перелякано заохкав, в іншого від переляку випала з рук щойно придбана керамічна напувалка, дівчинка вхопилася за мамину спідницю: « Мамо, я боюся! Поїхали додому…»
Тоді, коли побачив цю картину вперше, подумав, що прикра випадковість, але так само було і наступного дня,через тиждень.
Хіба що кількість собак різних порід та окрасів збільшувалася, що могло свідчити про «активну» боротьбу з ними міської мерії. От я й вирішив поцікавитися в місцевих жителів, чим же завзято займається міська влада, якщо допускає таку антисанітарію і не дбає про честь міста-курорту. Досить було зустрітися на вулиці з кількома корінними трускавчанами, як відразу все стало зрозуміло: представники влади і їхні опоненти гризуться поміж собою так само як ті бездомні собаки, розподіляють між собою територію (тобто землю), одним словом – владарюють, забувши, що є ще й люди з їхніми проблемами. Чхати вони хотіли на таку дріб’язкову, на їх погляд, проблему, як бродячі собаки. Ще ж нікого не одвезли до моргу ні після того, як собакам із тічки не сподобалася чиясь поведінка, до сказу, слава Богу, ще не дійшло.
Не збираюся давати мерії порад, як з цим явищем боротися. На те вони й владці - наділені правами й повноваженнями, щоб дбати за безпеку людей. Тим більше на курорті, на який звідусіль приїжджають здебільшого хворі люди. Є гості й із-за кордону. Якими у них залишаться враження про місто? Що в ньому велетенські пси, на яких мерія з комунальниками та санітарною службою роками не можуть знайти управу?
Скориставшись нагодою, автор вирішив дізнатися, що думає про собачу проблему сам мер Трускавця Лев Грицак. Розмова відбулася по телефону під диктофонний запис.
- Чи може міська влада побороти оцю біду - бродячих собак, що заважають спокійно відпочивати приїжджим і створюють загрозу поширення сказу?
- Ми знайшли підприємців, які виявили бажання употребити (так і сказано - авт.) цих собак на території приватного підприємства біля КП «Наше місто». Власне, ми зараз над цим працюємо… В нас є посада, дозволені препарати. Це треба з Алієвим, директором комунального господарства, говорити.
- Мене дуже засмутило те, що побачив в Трускавці. Сюди приїжджає багато поважних людей, у тому числі – із-за кордону. Невже не соромно за такий стан?
- Соромно. Але, бачте, в нас отаке …З одного боку, люди хочуть бути дуже добренькими і підгодовують «братів наших менших», а не думають про людей. Поки що ми в таких умовах працюємо, що не можемо зробити все необхідне для людей…
- Але, даруйте за прямоту, одного доброго гицля, мені здається, на Трускавець треба, щоб був порядок.
- Я з вами абсолютно згідний. Але, на жаль, нажаль… про це ми вголос говорити не можемо…
Коментарів, гадаю не, потрібно.
Заради максимальної об’єктивності при підготовці цього матеріалу, я неодноразово намагався вийти на зв’язок з генеральним директором КП «Наше місто» Юрієм Алієвим, щоб довідатися і про його точку зору на порушену проблему, але він, мабуть, вже настільки перейнявся нею, що за боротьбою з бродячими собаками просто не встигав брати слухавку. Що ж, Бог йому у поміч!
P.S. Юрій Алієв може дати свій коментар з вищевикладеної проблеми.
«ДТ» залишають за ним це право.
Онлайн-газета "Джерела Трускавця" © 2010
www.djerela.com.ua
