Есть ссылка на страницу фейсбука.
Вот информация.
Пусть хоть людей побольше увидит.
Ссылка нерабочая: http://gazeta.ua/articles/life/_golodni ... atti/41841
Страничка на фейсбуке: http://www.facebook.com/pages/IAB-Infor ... 1716397876
Ще торік восени до редакції газети «Новини Закарпаття» телефонували мешканці гірської Міжгірщини. Люди розповідали, що на території райцентру кілька місяців стоїть пересувний звіринець. В ньому утримують вовків, левів, верблюдів, мавп, кабанів, лам, ведмедів… Міжгірці скаржилися, що ночами до їх будинків доносяться жалісні звуки зголоднілих тварин (адже звіринець на той час стояв на території місцевого футбольного стадіону). До того ж, звірі живуть у затісних клітках. Коли до Міжгір’я виїхали активісти зоозахисної організації, власник звіринця того ж дня виїхав за межі району. Однак, вже невдовзі вдалося дізнатися, що звіринець зупинився на Тячівщині в селищі Буштино. Туди й подалися представники згаданої організації.
«Коли ми побачили, де стоїть звіринець, жахнулися, - пригадує представник Асоціації зоозахисних організацій України в Закарпатській області Марія Трунова. – Вони зупинилися під мостом біля річки. В той час на вулиці було понад мінус п’ять градусів. В інші дні температура повітря взагалі опускалася до мінус десяти. Звірі, а більшість їх теплолюбові, бо завезені з Африки, мерзли у металевих контейнерах. Відвідувачів у звіринці взагалі не було. Та й вартість квитка коштувала 10-20 гривень. Вольєри, в яких знаходилися звірі, дуже тісні. Наприклад, той же верблюд у своєму вольєрі міг хіба що встати і ступити два-три кроки».
Але Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» вимагає , розповідає Марія Трунова, захищати тварин від жорстокого поводження, а це не тільки їжа і вода (коли я відвідувала звіринець я не одмітила, що тварини голодні), закон вимагає створення тваринам умов, які б відповідали їх природнім потребам, а це в першу чергу достатній простір, захист від морозу або надмірної жари. Але в умовах пересувного звіринця це забезпечити не можливо. Хоча на вимогу Закону створений Порядок утримання тварин у неволі і нормативи, по яких повинні утримуватися тварини. Наприклад, за розрахунком вольер, де утримуеться лев або ведмідь має бути 30 м.Такі вимоги закон ставить до тварин в зоопарку, навіть при утриманні в приватних або мисливських господарствах. А в звіринцях тих же самих тварин обрікають жити на 3-4 метрах пожиттево. Але Закон роз’яснює, що для тварин мають діяти одні нормативи, які відповідають їх природі.Боляче дивитися на ведмедя, який перетинається з лапи на лапу в тісній клітці, або верблюд чи лев, які не можуть порухатися, щоб зігрітися від морозу.А днями температура в горах впала до 20 градусів морозу. АЗОУ давно звертає увагу державних структур на не відповідність нормам закону, який призваний захищати тварин від жорстокості і вже підготовлений запит до Державного комітету ветеринарної служби України, міністерства навколишнього середовища ті інших структур з проханням роз’яснити, чи відповідають вимогам закону утримання цих тварин пересувними звіринцями. В теперішньому вигляді пересувні звіринці не несуть виховну функцію .щодо пропаганди гуманного поводження з тваринами, а навпаки, визивають жалість і бажання їх чим скоріше відпустити на волю. На зміну пересувним звіринцям мають прийти хоч не великі, але стаціонарні зоопарки, де ми зможемо радіти , дивлячись на тварин.
Зоозахисники звернулися із відповідної заявою до Міжрайонної природоохоронної прокуратури. Втім, відповіді звідти поки не отримали. Як повідомили редакції газети у прокуратурі, це вже друга аналогічна заява відносно звіринця, який кочує областю. Коли зоозахисники вперше написали звернення до прокуратури, заяву було скеровано до екологічної інспекції. Спеціалісти цього відомства виїхали на місце, однак, звіринець на той час виїхав .
«Новини Закарпаття» спробували розібратися, яким чином ці звіринці працюють. Начальник Державного управління екології і навколишнього середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов на наше запитання відповів, що відповідні дозволи на функціонування звіринців видають в обласному управлінні ветеринарної медицини. Натомість начальник цього відомства Микола Каганець взявся доводити, що такі звіринці мають право на існування.
«У законі прописано, що забороняється створення звіринців. Однак, ті, що вже є, мають право працювати. Для цього їхні власники звертаються до Міністерства охорони навколишнього середовища, де й продовжують свої дозволи на роботу. Відтак, приїжджаючи на територію тієї чи іншої області, вони звертаються до управлінь ветеринарної медицини. Спеціалісти управлінь перевіряють стан здоров’я звірів і видають разові дозволи на роботу терміном на один місяць».
Однак згаданий звіринець на території Закарпаття працює вже не один й далеко не два місяці, а близько 7-8 місяців. За словами Миколи Каганця, з тими тваринами, котрих утримують у даному звіринці, все гаразд.
Власник звіринця Давид Гуданян запевняє, що своїх тварин тримає у хороших умовах.
«Це все брехня, - сказав він по телефону. – В мене були інспектори, перевірили документи. З паперами все в порядку. У контейнерах тварини не мерзнуть, бо ті утеплені фанерою».
Крім того, він запевнив, що зараз, узимку, звіринець не працює, оскільки цьому заважають погодні умови. Однак зоозахисники, представившись звичайними відвідувачами, змогли безперешкодно потрапити всередину, віддавши всього по 20 гривень за квиток.
Тож на чиєму боці правда – досі не зрозуміло. Зоозахисники кажуть, що причина всьому у недосконалості законодавства, яке дозволяє працювати таким ось звіринцям.
Якщо поглянути на зворотній бік медалі, то про яку мораль може йти тут мова? Чому може повчитися підростаюче покоління, спостерігаючи, як відбувається знущання тварин у подібних звіринцях? Котра мама чи батько схочуть показати своїм дітям тварин, по очах і зовнішньому вигляду котрих одразу стає зрозуміло, яким є їхнє життя у неволі?
До речі, у багатьох країнах Європи подібні пересувні звіринці суворо заборонені законом. Адже тварини, крім того, що їх часто недогодовують та не надають відповідну ветеринарну допомогу, від подібного життя переживають ще й сильний стрес, що, однозначно, позначається на їхньому зовнішньому вигляді.
Однак, сьогодні по території України роз’їжджає невідома кількість таких от звіринців. І хоча зоозахисники й ведуть уперту боротьбу проти їх існування, поки це питання не буде врегульовано законом, а відповідне законодавство не приведуть до ладу, боротися з ними, на жаль, майже безуспішно.
Сніжана РУСИН.
Фото Марії ТРУНОВОЇ.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Наши комментарии:
Вот выдержка из Закона Украины о защите животных:
"
Стаття 25. Правила поводження з тваринами, що використовуються у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля
Стаття 25. Правила поводження з тваринами, що використовуються у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля
Використання тварин у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля з метою отримання прибутку допускається за наявності дозволу на таку діяльність, що видається центральним органом виконавчої влади з питань ветеринарної медицини.
Демонстрація тварин на виставках, у зоопарках допускається за умови дотримання зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних норм і правил, установлених для утримання тварин.
Створення зоопарку здійснюється на підставі дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
При поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів, відео- та фотозйомок не допускається заподіяння їм травмувань, болю, знівечення, їх загибель.
Забороняється створення пересувних звіринців.
При дресируванні тварин не допускається:
нанесення тваринам побоїв, залякування, видалення кликів, кігтів тощо;
примушування тварин до виконання дій, що їх травмують.
Забороняється використання у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля тварин, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування.
Особа, яка утримує тварину, використання якої в циркових, спортивних та інших видовищних заходах є неможливим, зобов'язана забезпечити вказаній тварині умови утримання відповідно до вимог цього Закону.
Забороняється проведення боїв тварин, спортивних, видовищних заходів, що передбачають переслідування, умертвіння, спостереження передсмертної агонії тварин, використання для умертвіння тварин інших тварин."
С 2009 года Николаевское городское общество защиты животных совместно с президентом АЗОУ пытается внести в эту жестокую статью закона о защите животных от жестокого обращения, изменения. Были подготовлены все документы для этого. Документы брали депутаты, чиновники... Но не смогли, очевидно, преодолеть лобби коммерческих дельцов. Вот и очередной, печально известный, законопроект депутата Дония ни словом не обмолвился о запрете деятельности передвижных зверинцев. Может быть зоозащитные организации недостаточно высвечивают в своей деятельности этот звериный ад? Журналисты не знают, где этот ад размещается? А депутаты не водят туда своих деток в воспитательных целях? Тем не менее, в Николаевскую область эти живодёры уже не едут. Надо полагать, что и в Межигорье вряд ли теперь приедет владелец этого ада на колёсах. А вот что с другими городами и областями делать? Мы не получаем из этих городов тревожных сводок. Печально. Ведь чиновникам оно и не надо. Вся надежда на вас, уважаемые добровольные защитники животных, не забывайте об этом!
