Марш відбувся. Початком було віче на Михайлівській площі, куди запускали через охорону і з обшуком. Потім була хода до Лук’янівського cізо колони, що налічувала до 20 тисяч людей. По всьому маршруту колону супроводжували міліціонери і нацгвардійці. Люди вітали марш з вікон і балконів. Привітавши в’язнів у сізо, і переполохавши працівників сізо кількістю народу, рушили до ІТТ на Косогірному, де відбувся концерт.
Попереду група драмерів у футболках Свободу захисникам Конституції! Марш рушив із Михайлівської до СІЗО, де утримується частина політв'язнів. Після привітання хлопців колона рулить до ІТТ. https://www.facebook.com/constitutions. ... =3&theater
ІІ.
1. Юрій Сиротюк: Теракт під стінами ВРУ був потрібен, як димова завіса щоб приховати теракт проти державності http://m.tyzhden.ua/Politics/148663
8 ТЕХНОЛОГИЙ, С ПОМОЩЬЮ КОТОРЫХ НАС ПРЕВРАЩАЮТ В ВЫРОДКОВ Сильная статья Андрея Романова о том, как нас превращают в безликих выродков, живых мертвецов духоненавистнической системы, отнимающих нас самих у себя http://vremya4e.com/interes/17577-8-teh ... odkov.html
Мир не изменится ради спасения одной собаки, но для самой собаки, мир изменится навсегда... (Автор неизвестен)
3. Анатолий Гриценко. После войны. Кто должен восстанавливать Донбасс Государство обязано обеспечивать справедливость. Именно это чувство должно появится у людей после завершения военной агрессии России в Донбассе. http://nv.ua/opinion/Gritsenko/posle-vo ... 74167.html
2. Sergii Ivanov. Парламентские оппобляди, не признающие российскую оккупацию, накануне выборов усиленно пиарятся на войне Королевская, чьи активы на Луганщине рачительно блюдут как русские, так и сепаратисты, дарит солдатам шары. Титушковоз Вилкул, в отношении которого никак не дорасследуется уголовное производство, внезапно озаботился состоянием здоровья раненных военнослужащих. Назвать это цинизмом - промолчать. Нет слова, которое могло бы описать сущность происходящего. Сюда бы легендарный "блуждающий танк" советника Бирюкова. Но нет. По своим нельзя. https://www.facebook.com/newapplecrysis ... 46320330:5
ІІІ.
1. Роман Сініцин добавил 3 новых фото — с Георгій Тукой и еще 3. Півтора роки у нас триває війна... Півтора роки представники так званого "Спецпідрозділу Міліції", в переважній своїй більшості - підари і сєпари, стоять на блокпостах. https://www.facebook.com/romabra/posts/ ... 6825871085
16 жовтня 2015 року в Києві у Головному слідчому управлінні Генеральної прокуратури України (вул. Борисоглібська, 18) відбудеться допит керівників ВО "Свобода". Націоналістів викликають у якості свідків у справі про розстріл громадян на вул. Інститутській 20 лютого 2015 року.
О 10:00 допитають екс-віце-прем'єр-міністра України свободівця Олександра Сича.
О 12:00 розпочнеться допит заступника Голови ВО "Свобода" Олега Панькевича.
О 15:00 на допит піде голова Партійного суду ВО "Свобода" Ігор Янків.
Olga Khudetska 7 ч • отредактировано • Цього хрінового вечора спішу повідомити, що з командира 2 роти беркуту логвиненка суд постановив зняти електронний браслет. Відтепер він не під домашнім арештом, і може покидати місце проживання без дозволу слідчого. Я [цензура] вітаю нашу судову реформу. Логвиненко керував своєю ротою, коли та: жорстоко била і затримувала людей на Кріпосному провулку під час полювання на Автомайдан у січні 2014. Також за ним є епізод перешкодження нардепам у серпні 2013 і побиття журналіста 5 каналу у листопаді 2013. https://www.facebook.com/olga.khudetska ... 1371541786
Закономірний розвиток подій. Починалося ще тоді, коли чийсь язик ще не повертався говорити про цинічних бандер і звинувачувати "Свободу" у вбивстві Небесної сотні (самі себе розстрілювали?!). Починалося з того, що на суди над поодинокими беркутівцями, такими собі цапами відбувайлами за все пташине ОЗУ, що криваво наслідило на Майдані, прибували міліційні автобуси підмоги пернатих побратимів. Група підтримки ув’язнених – свята справа. Але коли ця група ставиться до опонентів, бувших жертв, як до запеклих ворогів, нічтоже сумняшеся скандує "Слава Беркуту!", провокуючи бійку – це є сигналом до пильнування і тримання оборони, а не до розчулених промов про пробачення ворога. Недопильнували, оборона на часі, розчулення немає, ворог той самий. На жаль… Але разом із тим час показав, що не всі екс-беркутівці – покидьки і ідіоти. І це дає надію.
2. Демид Губський 17 ч ·
Сьогодні на мене вийшла мати миколаївського кіборга з позивним "Бізон". Боєць Легіону Свободи Бізон, як виявляється, проходить підозрюваним по справі 31 серпня. Вдома у його матері проведено обшук, звісно нічого не знайдено. Вилучили лише автоматний рожок із гравіюваням "Бізонові від побратимів. Донецький аеропорт". Мати під постійним міліційним психологічним тиском. https://www.facebook.com/permalink.php? ... 46&fref=nf
3. Олег Бондарчук: До незаконно утримуваного в ІТТ Сергія Крайняка не допускають адвоката "Ми звертатимемося до Уповноваженого з прав людини в Україні, до міжнародних організацій, ОБСЕ у зв'язку із грубим порушенням Конституції, що проявилося у відмові в наданні правової допомоги незаконно утримуваному в ІТТ Сергію Крайняку. Окрім цього, інформуємо, що Крайняка схиляють до співпраці зі слідством, підсилаючи до нього адвокатів, які не мають із ним відповідних договорів. Більше з тим, хлопців по суті незаконно утримують в ІТТ - структурі, що підпорядковується МВС, хоча вони мають перебувати в СІЗО, яке підпорядковане Мінюсту. Вочевидь, це робиться для того, аби чинити тиск на них і на свій розсуд допускати до них захисників. Зважаючи на ці порушення, закликаю журналістів прибути до ІТТ (пров. Косогірний, 7) для широкого висвітлення цієї ситуації!" - заявив керівник Юридичної служби ВО "Свобода". Прес-служба ВО "Свобода" http://svoboda.org.ua/news/comments/00015706/
Так хто ж стріляв, панове?! А хто буде серед цих? Пташину термінологію змінили, та сутність та сама залишається. Знайшли нову назву: корд - міцна кручена нитка, мотузка. Мотузку можна використовувати по-різному.
18 жовтня у Лондоні відбудеться концерт солідарності I’m with the Banned, на якому лідер Pink Floyd Девід Гілмор презентує пісню, присвячену Небесній сотні. Як повідомляє "Телекритика", під час концерту рок-музиканти виступлять за свободу творчого вираження та проти несправедливості. На сцені виступлять Девід Гілмор, гурти Pussy Riot, Brutto, "Бумбокс", а також спеціально запрошені гості — Кім Катрел, Джеремі Айронс, Ніл Теннант, Джульєт Стівенсон, Вікторія Модеста. А учасник Pink Floyd Девід Гілмор спільно з українськими музикантами презентує пісню, присвячену Небесній сотні. http://24tv.ua/news/showNews.do?lider_p ... g=ukrayina
3. Назар Приходько . “Бо ми з тобою Добровольці, цієї Божої чоти…” Я все частіше чую та читаю думки Добровольців про те, що про них забувають. Ні, не волонтери, та, звісно ж, не рідні. Держава. Для багатьох з нас – це не новина, але зараз ці справедливі звинувачення набувають нового змісту. Держава забула про героїчні звитяги Добровольців, відвівши їх на 2-3 лінії оборони, під виглядом ротації, часто замінивши їх на необстріляних військовослужбовців, але подавши це так, що на зміну “аматорам” прийшли професіонали. Але, на жаль, на прикладі Широкиного ми бачили, до чого призводить бажання влади усунути Добровольців з шахівниці війни. В перші ж дні загинуло близько десяти морських піхотинців, (враховуючи також Лебединське), що замінили Азов та Донбас у найгарячішій точці Сектору “М”. Все просто – Добровольці не хочуть і не будуть домовлятися з ворогом, з яким вони зіткнулися у перші, та водночас найтяжчі місяці війни. Вони не хочуть “заморозки” конфлікту, не хочуть політико-дипломатичного шляху, запропонованого Президентом, адже політика та дипломатія не повернуть Добровольцям тисячі їхніх Побратимів, що відправились у Небесне військо. Тому, їх відвели, сховали як найдалі в не облаштовані казарми, не давши жодних перспектив та часових рамок. Саме тому їх переслідують та саджають у мирних містах. Але я точно знаю, що війна закінчиться Нашою Перемогою, і всі ми будемо радісно зустрічати колони непереможних Добровольців. Воїнів, які повернули жінкам віру в те, що в Україні є Чоловіки і за їхні серця варто боротися! Чоловіки, які довели собі, що здатні перемагати навіть тоді, коли кабінетно-паркетний планктон у погонах тремтить від страху. Давайте голосно подякуємо Хлопцям-Добровольцям. Якщо у Десантників девіз: “Ніхто крім нас!”, то у Добровольців має бути: “Ми вже тут!”, як символ незламності, рішучості і першості. Слава Вам, Добровольці! І Слава Україні! http://www.informator.su/blog/dobrovolt ... ompromisy/
1. Дмитро Різниченко. Тепер я вам розкажу, у що це для вас виллється Після масових розстрілів на Майдані ви так боялися залишитися без хазяїна, що найбільше прагнули не помсти й справедливості, а легітимності, законності й виборів http://zaxid.net/news/showNews.do?teper ... Id=1369575
3. Край Земли: Зона АТО Край Земли – документальный фильм украинского режиссёра Кристиана Жереги, снятый в ходе военного конфликта на Востоке Украины. Фильм – сборник документальных новелл из жизни на линии фронта военных из батальонов «Правый Сектор», «Айдар», «Донбасс», «Азов», батальонов ВСУ и Национальной Гвардии Украины. Съемки фильма проходили в течении 2014 года на линии фронта, в г. Славянске, Мариуполе, Донецкой и Луганской областях. Автор фильма провел более 5 месяцев на фронте, чтобы снять истории о жизни украинских военных-добровольцев участников АТО. Фильм «Край Земли» - это диалог о жизни, о смерти, о стремлениях и надеждах, о будущем страны, снятый на передней линии фронта. Это истории о судьбе добровольцев, о мотивах, которые привели их на фронт, о их прошлом, настоящем и будущем.
4. У Києві 23 жовтня – 1 листопада канадські медики проводитимуть безкоштовні пластичні операції пораненим активістам Майдану і бійцям АТО. Будь-який бажаючий поранений може записатися на операцію за телефоном: +38 095 435 30 33. #Київ Прохання поширити! http://vk.com/ukrosvit?z=photo-79998072 ... 2_00%2Frev
V.
1. Валерія Бурлакова. Нестрашний суд. Як українська Феміда карає сепаратистів Покарати терористів за всією суворістю закону геть непросто. По-перше, триває обмін полоненими, отже, повернутися з української в’язниці до самопроголошеної республіки можна значно раніше за визначений судом термін. По-друге, за мінськими угодами має бути амністія, яка дарує волю багатьом бойовикам. По-третє, як свідчить Єдиний державний реєстр судових рішень, судді здебільшого виносять доволі м’які вироки тим, хто воює проти України. http://tyzhden.ua/Society/148765
2. Олена Максименко. Як пережити обшук Схеми поведінки при обшуках, повісток до суду та звинуваченнях, на жаль,не втратили своєї актуальності для українських активістів. Так само, як і необхідність мати підписаний договір з адвокатом. http://tyzhden.ua/Society/148820
Последний раз редактировалось gala 18 окт 2015, 00:24, всего редактировалось 1 раз.
2. «Ваша Свобода» | День захисника України. Як себе боронить Україна? Гості: Юрій Бутусов, журналіст, військовий експерт; Мирослав Гай, студент Інституту оборони України, волонтер
2. Всі покою щиро прагнуть - дума - слова і музика І. Мазепи Всі покою щиро прагнуть / Спасительна: світ не по Правді - дума - слова і музика І. Мазепи. Виконує Тарас Компаніченко. Бандура.
Добру науку приймай, хоч її від простого чуєш; злої ж на ум не бери, хоч би й святий говорив. Іван Франко, український письменник, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч
1. Влада робить все, аби зупинити протестний рух, - Олег Тягнибок - 16.10.15 Відеофрагмент трансляції телеканалу "3S tv" від 16.10.15. Олег Тягнибок, Валентин Наливайченко і екс-майданівець, діючий депутат, брат Степана Барни, голови Тернопільської ОДА.
Валентин Торба. Хронічний «бєспрєдєл» На які б вимушені компроміси не доводилось йти для того, щоб нарешті конфлікт на сході України вщух, не має існувати «священних корів» на кшталт Єфремова http://www.day.kiev.ua/uk/blog/polityka ... espryedyel
4. Гарячі події в Маріуполі! Фальшування бюлетенів
2. Павло Ус. Об украинском языке Намедни случилась дискуссия с Юрием Романенко, который написал столь часто звучащие слова местных интеллектуалов об украинском языке https://www.facebook.com/pavlo.us.3/pos ... 1461202220
3. Пісня УПА "Буде нам з тобою що згадати". Співає Тарас Чубай /"Плач Єремії"/
Усі революції завершувалися реакціями. Це — неминуче. Це — закон. І чим шаленішими і несамовитішими були революції, тим сильнішими були реакції. Микола Бердяев
1. Viktoria Yakovleva Хорошо, что посмотрела и послушала вчерашнее выступление Бондаренко. Еще раз убедилась, что манипулирование словами и понятиями оставляет невероятный след в мозгах людей. И оставляет их на распутье. Когда-то великий режиссер Феликс Соболев снял кино об этом. Группе из 10-ти человек показывали лист бумаги, все уверенно говорили, что он белый. Один человек удалялся. После его возвращения, группа начинала называть белый лист черным. Уже на четвертой подаче, человек начинал сильно сомневаться и называть белое черным. Это и есть манипулирование. Но самое крутое - это начало речи. Бондаренко просто смеется над нами. Именно потому, что мы никак не наказываем тех, кто в открытую обливает грязью всех нас. Елена Бондаренко - именно такой экземпляр, именно из этой компании. Ее постоянные выступления в Москве против нашей страны - уже это должно быть поводом к рассмотрению вопроса о лишении ее гражданства. Это как кусок дерьма - всем воняет, кто-то принюхался, но убирать никто не спешит. Все ждут пока засохнет. Надеяться на это могут только или очень наивные люди, или подлецы!
1. Валентин Торба. Як не стати «Донбасом» «Регіонали» на кшталт Єфремова, які загралися свого часу в сепаратизм, покликані відвернути увагу від повсталих винуватців війни, а «нова влада» під виглядом реінтеграції окупованих територій успішно інтегрується зі «старою» http://www.day.kiev.ua/uk/blog/polityka ... y-donbasom
1. Кирилл Сазонов. В очередную крупную IT-компанию в Киеве пришли с обыском. На этот раз жертвой налоговиков стала Lucky Labs – крупный разработчик игр со штатом в более 300 человек и пятью офисами в разных странах – в Киеве, Москве, Одессе, на Кипре и Мальте. Похоже, это часть одного плана по изгнанию Айтишных компаний из Украины в более спокойные для бизнеса страны. Не по природной тупости - могли и попросить иностранные партнеры. Если да, то это чистой воды зрада. Но, может, просто странное совпадение? https://www.facebook.com/permalink.php? ... 2323047152
2. Сьогодні в Апеляційному суді Києва… Свободу патріотам - "вбивство Бузини" 8 ч • Дениса на суд не привезли. Засідання перенесли на завтра на 15:15. А о 16.00, завтра ж, буде інша апеляція по Денису по попередній "санкціі'". Таке у нас правосуддя. https://www.facebook.com/svobodupatriot ... =3&theater
1. Вірш "Легіон", присвячений Медведьку та Поліщуку Дмитро Савченко. Колишній політв’язень, поет, філософ, хунтознавець. Фронтмен гурту "Широкий лан" Ігор Бойчук. Поет, учасник літературоного проекту "Дух Нації" Фронтмен гурту "Evil Barber" (Цирюльня им.Котовского) Вадим Тризуб "Дух нації. Харків" Юрій Руф. Координатор літературного проекту "Дух нації"
21.10.15. Справа Дениса Поліщука. Апеляційний суд Києва. Як на моє дилетантське око, відбувся правничий казус. Спочатку розглядали апеляцію продовження терміну утримання на 6 місяців, а потім апеляцію щодо 4 місяців. Судове засідання тривало близько 6 годин. У першій апеляції – залишили без змін. Під час розгляду другої заслуховували аудіозапис показів свідків. З технічних причин засідання перенесли на 3 листопада. Незабутні враження від вкотре побаченого. Група кваліфікованих адвокатів, які не просто виконують свою роботу, а й вболівають за підзахисного, не в змозі його захистити. Виступ адвоката Андрія Федура – це крик душі, бо не можливо пробити найрозумнішим лобом мур судочинства-безчинства. Прозвучала цікава деталь: на адвокатів тиснуть. Судячи з виступу адвокатів Федура і Войченка, вони не залякані. Можна здогадатися, що тиснуть і на суддів, але судді більш залежні і вразливі. Не хотілося б мені бути суддею в ні від кого і не від чого не залежній Україні. Правова держава стане реальністю тільки тоді, коли контроль влади над суддями буде неможливим. Зрозуміло, чому на засіданні є присутнім конвой, десяток грифонівців, а в коридорі і на сходах ще підмога в формі. Та що нового і незвичайного хочуть почути, побачити в судовій залі під час перерви однакові люди без форми з приладами відеозапису? Людей приходить дедалі менше, немає журналістів і телебачення, бо є перевтома від малоприємного серіалу, є відчуття марності зусиль. Але ж комусь ще важче… "Пам'ятайте про в'язнів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знаходитесь в тілі". (До Євреїв 13:3).
3. А це просто сюрреалізм. Cолідарність російсько-українських в'язнів-українців.
ДЕНИС ПОЛІЩУК ПОДЯКУВАВ НАДІЇ САВЧЕНКО ЗА СОЛІДАРНІСТЬ
Висловлюю подяку Надії Савченко! І вважаю її сучасним прикладом мужності. Перебуваючи в полоні країни-агресора, вона продовжує боротьбу проти режиму Путіна і відстоює правові засади в Україні. Адже, очевидно, що нелюстровані посадовці хочуть повернути Україну в руїни часів Януковича. Саджаючи патріотів, активістів, ветеранів в тюрму. Надзвичайно обурює, що після війни на Сході, за Україну, за її волю, за честь , за славу, за народ, патріотів призначають злочинцями. Так само і Путін призначив Надію злочинцем лише за те, що вона воювала за свою державу і є українкою. Але ж ми не в Росії! Замість того, щоб зміцнювати українську державність - патріоти сидять за гратами і втрачають свою молодість і здоров"я. А разом з ними і їхні рідні, через постійні переживання. Це схоже на Геноцид. Але, політв"язні не тільки не здаються, а й продовжують бій, не зважаючи на їх неволю. Самовдосконалюються, об"єднуються. Перемагати в неволі важко, але це можливо! І засяє сонце і справедливість настане! Слава Україні!
Розглядали справи чоркомівця Кіншина, бійця «Січі» Ігоря Гуменюка, волонтера Максима Деската, журналіста, бійця «Азова» Михайла Криворучкіна.
22.10.15.
1.Розгляд справи Максима Деската. Продовжили термін тримання на 2 місяці.
2. Розгляд справи Ігоря Гуменюка. Продовжили тримання під вартою
Ігор заявив, що підозрювані, що перебувають в ІТТ, отримували "несподівані" пропозиції : переведення під домашній арешт в обмін на покази проти Гуменюка. Такі саме пропозиції отримав і сам Ігор - оперативники намагалися примусити його свідчити проти невинних людей. Після документування таких незаконних дій, подання заяви про злочин та візиту уповноваженого з прав людини, ці "пропозиції " припинилися.
3. Розгляд справи соколівця Ігоря Сосни.
Адвокат Мітюрін: Ігорю інкримінують завдання важких тілесних ушкоджень, але жодного доказу. Правоохоронці зазначають, що в нього вилучений рюкзак з димовими шашками. Але якщо він кидав їх в правоохоронців... це означає, що він ходив потім між їх рядами, збирав і спаковував назад в рюкзак?.. "Він може впливати на свідків і потерпілих, бо є прихильником ВО "Свобода" цитує адвокат клопотання прокуратури. Браво. У хлопця діагностували бронхіт. В ІТТ звітують, що він отримує всі необхідні ліки при цьому за весь час йому давали два рази "анальгін" і один раз "цитрамон". На поруки Ігоря бере міністр екології 2014 року, народний депутат VII скликання Андрій Мохник. Лишили під вартою так само.
4. Розгляд справи переселенця з Донецька Михайла Баліоза. У захисту та в Михайла відсутні сторінки, що містять інформацію про експертні висновки (з'ясувалося, що у прокурора теж нема цих сторінок). Надано неякісні фотовідбитки, відсутні диски, що є у матеріалах справи і потрібні захисту для обґрунтування позиції. Прокурор проти через те, що диски є "речовим доказом". З усіх 12 компакт-дисків, що є у справі, є лише 23 секунди, які стосуються особи Баліоза... Клопотання про диски відмовлено. Не було повідомлено другого захисника про час засідання. Суд оголосиа перерву до 24.10, 13:00.
5. Тамара Шевчук. Сьогодні продовжили ще на 2 місяці - тримання під вартою Сосну Ігоря, Гуменюка та Деската Максима. Перенесли справу Криворучкіна та Баліоза. Сосна та Дескат дуже хворі. Обох били при затриманні. У Деската вроджений порок серця (але при затриманні його били прикладом по голові. Після того в нього до сих пір болить голова тавпав зір). У Сосни - набутий в ІТТ бронхіт (який "вилікували" 2 таблетками анальгіну), так, як Сосну били при затриманні - він перестав бачити повністю на 1 око ( до затримання була проблема з оком, але не настільки).
11.00 – Віктор Бурлик (СІЧ) 11.30 – Михайло Криворучкін 14.30 – Ігор Мосійчук 16.00 – Юрій Сиротюк.
2. Свободу політв'язням - захисникам Конституції 3 ч • Кого боїться українська влада №3 Михайло Криворучкін - журналіст. #31серпня виконував під Радою редакційне завдання. Тим не менше його спакували як худобу, - в багажник, разом зі ще двома людьми. Останніми роками він разом з Тетяною Чорновол розслідували та безпосередньо брали участь у протидії свавіллю януковицьких чиновників. Одним з перших пішов у #Азов - разом з чоловіком Тетяни Миколою. Нардеп Ігор Луценко добре знає Михайла, який попри свій поганий зір (лише 20%) зробив багато корисного для батальйону "Азов". Сам Михайло заявив, що його родина у Донецьку періодично піддається терору з боку "днр". Тому багато інформації ні про бойовий досвід, ні про досвід його як громадського активіста, розголошувати не варто. Натомість "невідомі" (*іронічний смайлик*), що відвідували Михайла в СІЗО і намагалися вибити з нього якісь заплановані стороною обвинувачення свідчення, повідомили йому, що він є терористом "динири", якого з метою диверсії закинули в Київ. Я не уявляю, які емоції ці слова мали викликати у азовця. Особливо зважаючи на те, що він офіційно був бійцем батальйону і навіть отримав подяку від Геращенка. Підозрюю, що він розлютився. Але які свідчення проти себе чи інших активістів може дати людина, яка нічого протизаконного не робила?.. Суд - 23 жовтня, 12:30, Хрещатик 42А. https://www.facebook.com/constitutions. ... =3&theater
1. "Батьківщина" не є моїм фаворитом, але тут нічого не маю проти, ні проти того, що праворуч, ні проти того, що ліворуч ))). Ярослава Кучера знаю з Майдану. Хоча v-n-zb іронізує... http://v-n-zb.livejournal.com/8699189.html
Где-то 22 года назад, т.е. по факту при зарождении одного полноценного поколения именно нашего государства, поколения, часть которого сегодня уже легла в войне против рашки, один из создателей новой украинской журналистики Саша Кривенко написал ЭТО.
Я хорошо помню, как получал тогда на вокзале тираж львовской газеты Поступ в полностью на тот момент русскоязычном Харькове. Как распихивал украиноязычную львовскую газету в наши киоски Союзпечати...
Как потом звонил Сашке во Львов и рассказывал о реакции именно на эту статью, которая была так для него важна.
Статью, за которую поджигали редакцию газеты в таком бля патриотичном Львове...
Вчитайтесь в то, что Саня написал в те дни.
Врубитесь, фак, в то, что нас дергало тогда и не оставляет сейчас.
Встряхнитесь, вашу мать.
Поверьте в себя.
Посмотрите в конце концов на картинку.
Где парадно-выходной медальный кобелек Эльбруска красуется на фоне Гоголя…
И еще раз перечитайте Сашины строки.
Может быть, кого и ебнет в мозг…
Надеюсь, что 22 года спустя, україньску в цій країні вже всі розуміють?
Итак, Александр Кривенко:
"Маргінальна моя Україна"
У цій статті, як ніколи, боюся залишитися незрозумілим. Тому спробую детально розшифрувати спрощену символіку асоціації.
Хай друкують ті, хто вміє читати між рядками.
Хай зрозуміють ті, хто звик трактувати друковане слово як остаточну істину.
Тут написано не одкровення, попри всю одкровенність, а лише передчуття правди.
Не люблю нинішню Україну. І не лише сьогоднішню, заматеріалізовану, тобто дану в об'єктивній реальності, державу - виплід безхребетної і тупої посткомуністичної еліти та рагульської маси.
Неможливо любити не лише клерків-хапуг, а й непідкупних патріотів, які розуміють patria як стару діву у вишиванці й незатрасканому вінку або як мікроцефала з налитими кров'ю очима при слові "москаль" або "жид".
Годі любити Україну містичну - компіляцію поганських вірувань, героїчних традицій та сентиментальних вивержень. "Заунывные песни моей Родины", влучно визначив цей стан свідомості Шевченко.
"Заунывно" бути наприкінці XX століття січовим стрільцем. Вульгарно співати, що "ми тую червону калину піднімемо", якщо кущ отої калини знаєш лише з малюнка в дитячій читанці.
Жлобно правити тризну за померлими від голоду 33-го в Оперному театрі. У театрі треба слухати оперу, бо будь-яка театральна споруда служить у першу чергу для видовищ.
Мої батьки пухли з голоду в 33-му, а тисячі галичан, які демонстрували свою жалобу в річницю Голодомору, про голод знають лише те, що він був.
І те, що Сталін його спровокував.
Для одних важливо те, що вони не здохли, для інших - те, що вони дістали престижне запрошення на урочистість по тих, хто здох.
Я не можу любити містично-героїчну Україну з її кредо "пан або пропав". Колись мої предки - простодушні східняки - перейшли Батиєві дорогу до Європи, не думаючи наскільки це доцільно.
Принципові українці врятували європейців ціною власного життя, свободи і врешті-решт - свого місця в Європі. А хитренький галичанин Данило зігнувся перед Батиєм і збудував державу, з якої пішла сучасна Україна.
Врешті, необов'язково ходити вглиб віків. Поет Стус ціною власного життя ствердив нескореність неіснуючої нації, а в той час відомий поет ціною лизоблюдства сприяв формуванню цієї нації.
Власні імена в даному контексті - не самоціль. Це радше повчальний приклад для тих, хто відчуває лише гордість чи втіху від приналежності до українського народу.
Господь покарав дуже тяжко - велів народитися українцем в Україні. Ця думка не нова. Подібне писали Пантелеймон Куліш та Іван Франко. Я не тягнуся стати в ряд з ними. Ми всі й без того в одному ряду.
Бути українцем - це покута. Любити покуту - значить бути мазохістом. Цього дива не бракує в нашім краю - від банальних проявів солодунства через спів патріотичних пісень за чаркою до більш вишуканих форм масового маразму, як-от відродження козацтва (добре, що хоч німців-тевтонців не відроджують).
Синдром мазохізму розлився повсюдно - від дідусів у строях січових стрільців на вулицях Львова до мешканців Новограда-Волинського, де в кафе горілку можна заїсти лише сирниками і нічим іншим.
Можна бути щасливим, тяжко покутуючи. Такими щасливцями, здається, були перші християни. Хоча порівняно з сумнівами й стражданнями самого Христа їхня одержимість виглядає надто українською.
Моральний імператив "пан або пропав" вигадали ще наші предки лише для того, аби закамуфлювати неминучий вислід колізій українського буття - звісно ж, що пропав. А перспектива стати паном - розрада на зразок царства небесного, в яке всі вірять, але мало хто надіється побачити.
Врешті, про яку Україну можна говорити наприкінці XX століття? Природні умови та довкілля після всіх експериментів змінилися настільки, що порівнювати їх навіть з недалеким минулим ризиковано.
Матеріальне виробництво, етика відносин, система вірувань зазнали кардинальних змін.
Український генотип після всіх етноцидів, з Чорнобилем вкупі, змінився, мабуть, і на молекулярному рівні. На зміну традиційній селянській етнічній спільності приходить модерна урбаністична політична єдність.
Вишневих садків лишилося обмаль, хрущів нема взагалі, чуб оселедцем уже давно не є ознакою приналежності до певної соціальної касти, чорнобриві кохаються з москалями, турка воювати не треба.
Сьогоднішня Україна подібна на колишню, плекану уявою, приблизно так само, як сьогоднішня Франція - на королівство якогось з Людовиків.
Чи люблять французи Францію, я сумніваюся, особливо жовтошкірі або чорношкірі вихідці з колишніх колоній. Цікаво, чи зросла б їхня національна свідомість від публічного носіння кимось мушкетерських строїв або вуличних співів про Трістана та Ізольду?
Любити міфічну Україну легко у стані юнацького максималізму. Варто ж статус одержимого героя мимохідь змінити на статус пересічного гречкосія, як зміниться шкала цінностей.
Любов до абстрактної стражденної України поступається місцем прив'язаності (може, і любові) до конкретного ландшафту, міста, квартири, дітей, кулінарних виробів, цигарок, сусідів, приятелів, автомобіля тощо. Не випадково саме гречкосії завжди будували державу, залишаючи героям гинути за її побудову.
Не мною сказано, що в одну річку зайти двічі важкувато. Можна, звичайно, спробувати відродити кобзарську традицію, але тоді випускникам консерваторії треба виколювати очі.
Воно, звичайно, нескладно, от тільки чи потрібно?
Можна згадати традиції Івана Гонти і різати ляхів (жидів, москалів) задля побудови Української держави. От тільки як бути з тим фактом, що ті ляхи (жиди, москалі) є громадянами вже існуючої держави?
Якщо сьогодні хтось голосить "Україна для українців", то йому слід би уточнити - для політичних українців. Бо етнічних українців залишилося, мабуть, чоловік сорок, враховуючи всі кровозмішення з часів половецьких.
Якщо обстоювати ідею етнічної України, то треба насамперед відмовитися від колонізованих українцями Донбасу, Криму, південних степів, Слобожанщини, частини Буковини, а про Кубань і Зелений Клин взагалі слід забути.
Чомусь жоден із безкомпромісних апологетів формування нації та держави на етнічному принципі подібні думки не висловлює. Побоюючись, мабуть, за своє реноме правовірного націоналіста.
Між тим, і націоналізм - як засіб здобути національну державу - після грудня 1991 року потребує переосмислення. Сьогодні на часі не виборювання держави як такої, а її захист - політичний, військовий, економічний, культурний, соціальний, екологічний.
Захист не лише від Росії, а й від Заходу. Захист як зміцнення, розвиток, збагачення.
Мало би йтися не про вимушену агресивність поневоленої нації, а про органічну агресивність державної нації. Не про націоналізм, а про щось ближче до шовінізму. Українська культура й духовність, українське інтелектуальне й матеріальне багатство мають втрутитися в усталену ієрархію світових авторитетів.
Хлопчаки, які волають "Україна для українців", нагадують мені дідусів на дискотеці. Люди з молодою кров'ю мислять інакше - "Світ для України". "Зрівняємось з вами, хлоп'ята",- думаю я, дивлячись на американців чи німців. Маємо вже досить маргінальної, забиченої, вузьколобої України.
Я люблю іншу.
Написано в 1993 році для газети "Поступ"
Мир не изменится ради спасения одной собаки, но для самой собаки, мир изменится навсегда... (Автор неизвестен)
"Всіх борцунів з "окупантською мовою", настійно прошу замінити на передовій російськомовних захисників України (а їх, за моїми рахунками приблизно 3/4) ... або заткнути свої чорні роти ... бо через них чітко видно отсуттвіе мізків".
(написала це людина, котра років з десять тому назавжди перебралась в Україну з Росії, з початком Майдану однозначно стала на бік Майдану, а з початком військових дій на сході є волонтером і допомагає ВСУ і ділом і словом - як панотець Киівського патріархату).
Недавно я два месяца подряд назад плотно общался с коллективом из 10-ти человек. Бригада строителей. Из них для 8-ми привычный с детства язык - украинский. Когда перезнакомились и они уже принимали меня как своего, то пока с каждым из них я общался отдельно и видно было, что по украински им говорить легче, как-то незаметно для самих себя мы переходили на украинский язык. То есть - пока они со мной или между собой говорили один на один, то говорили о украински. Кто-то чище, кто-то на таком полусуржике, как говорят в селах одесской области откуда они родом. Но как-то раз, я, и трое из них стояли и перекуривали (днем на их рабочем месте). Так вот - во время перекура, они сами не замечая того все перешли на русский. Я, оценив несмешной юмор этой ситуации сказал : - Какая-то неестественная ситуация. Вот, стоят трое украинцев. а говорим мы между собой почему-то на русском..... Эти трое работяг, сначала не поняли о чем я, потом до них дошло. Ответ был такой : - Так ми ж звикли, в городе - значіт па рускі. І на работє всё начальство - тоже па рускі..... Это тогда они мне так ответили, а когда вообще переходят на русский, то говорят на нём почти без украинизмов. Вот когда они домой к родителям приезжают, - то там они говорят по украински. Или дома с женой. И если кому-то из них придет повестка (а им всем - от 25-ти до 40-ка) и они попадут в АТО, то если их командир будет русскоязычный, то и они будут говорить на русском и попадут в статистику как русскоязычные.
Як відрізнити тих, хто бажає перемоги України у мовному питанні не менш важливому для майбутнього України ніж віськова перемога, бо це одна з складових самовизначення людини у суспільстві - чі українці є окремим самодостатнім народом, чі вони є нєдомалороссамі і і тому іх доля спілкуватися у сучасному світі не своєю "телячою недомовою", а "нармальньім чєлавєчєскім русскім язьіком", тих, хто бажає припинення трьохсотлітньої насильницької русификації наслідком котрої сьогодні і є та неприродно велика кількість гормадян України яку ми бачимо навколо нас і котрі у побуті спілкуються не мовою своїх дідів-батьків, а якщо вони імігрували в Україну, то не мовою держави де живуть і громадянами котрої вони є (що було б логічно) а мовою однієї сусідньої недружньої держави, котра сьогодні окупувала частину території України і словом, грошима і ділом воює з Україною на інших ії теренах, тих, хто бажає щоб нарешті Украіна заговорила своїм природним голосом, своєю мовою, від борцунів з "окупантською мовою" котрі тільки на словах люблять Україну, але чомусь ховаються від мобілізації?
А тих журналістів і всіх високих інтелектуалів, хто дуже переймається зайвим і шкідливим для України обстоюванням прав українців, замість того, щоб замислитися, як ця країна докотилася до війни, і що не так було ще в тому ж 1993-му, прошу дуже до судів, де тонко і цинічно знущаються над українськими патріотами. Тими, хто не словесами, а справами засвідчили свою любов до країни. Над патріотами україномовними і російськомовними. Етнічними українцями, росіянами, білорусами, кримськими татарами й іншими. Бувшими громадянами сусідніх країн, які забажали отримати українське громадянство ( і мають на це більше право, ніж ті "етнічні" і "політичні" українці, що відкупилися від участі в так званому АТО), натомість отримали в'язницю. Для всевладної АП етнічна ознака справді вже не є принциповою перешкодою для репресивних дій. Як виявилося, етнічна приналежність і мова спілкування не є принциповими і для переконаних націоналістів, які вже підтримують усіх, хто опинився за ґратами за зухвалість воювати з російськими окупантами і колаборантами, а також не погодитися з "лінією провідної партії". І таке згуртування, коли смажений півень клюнув, мабуть, єдиний позитив у цьому постмайданному божевіллі.
Нагадаю, в ході війни на сході він виконував розвідувально-логістичні функції. Він, будучи інвалідом третьої групи, брав участь в бойових діях і "міг загинути в будь-який момент і будь-яким способом" (с) уповноважений в питаннях добробатів МВС України. І все-таки він відсидів два місяці і все ще підозрюється у вчиненні чогототам під ВР, де був у якості журналіста.
2. Справу Ігоря Мосійчука перенесли на 28 жовтня, 14.00.
3. Несподіване судове засідання у справі Сергія Кіншина.
Виявляється, зараз відбувається суд по #Кіншин. В зал нікого не пускають. Через частково закрите засідання ментівських "свідків" слухатимуть без людей в залі. Шкода, зазвичай можна відкрити для себе багато маразмів, слухаючи ментят. Суд по #Бурлик ще не почався. Його ще навіть не привезли. Зараз запустили людей до зали. Як свідок зі сторони адвоката прийшла хороша знайома мами. Каже, що у разі обрання для Сергія запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту він може жити у неї. Для того, щоб прокуратура надала якісьтам докази суд оголосив перерву до 26 жовтня 15:00
4. Прийшла суддя у справі Богдана Тицького. Суддя Москаленко. Тицького нема, прокурор просить перенести суд і встановити відеоконференцію. Адвокат дізнався про суд випадково: про нього не повідомили жодного з двох адвокатів. Тицький в лікарні, ще не відійшов від ускладнень після операції на руці.
У судді "обмовка по Фройду", назвала Богдана потерпілим. Суд перенесли на 26 жовтня 16:00.
5. Суд Сиротюка перенесли на 26 жовтня, 10 ранку.
Юрія Сиротюка та Віктора Бурлика не доправили до суду, а прокурори взагалі проігнорували засідання
Спостерігається зневага судової системи до в'язнів і людей, які їх підтримують. Призначаються справи одних, раптово влаштовується без попередження адвокатів розгляд незапланованих справ. Прокурори можуть не з'являтися на засідання, а в'язнів синхронно з діями прокуратури не доправляють до суду. Сьогодні на засідання у справі Юрія Сиротюка прийшло дуже багато людей. Були деякі відомі особи. Дві години чекали, щоб дізнатися від судді, що змарнували час. Цікаво, що цей цирк уже добряче дратує і охоронців-міліціонерів.
ІІІ.
СТІЙ ЗА ПОЛІТВ'ЯЗНІВ! Анонси судів (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
24 жовтня (субота!) 13:00 - вимушений переселенець з Донбасу Михайло Баліоз
26 жовтня 9:30 - доброволець Сергій Крайняк 10:00 - заступник Голови ВО "Свобода" з воєнних питань, народний депутат VII скликання Юрій Сиротюк. 10:00 - заступник голови Хмельницької обласної організації ВО Свобода Віктор Бурлик. 15:00 - чоркомівець Сергій Кіншин. 16:00 - суд-відеоконференція з Богданом Тицьким.
27 жовтня 14:30 - доброволець Ігор Олійник.
Усе відбувається у Печерському суді на Хрещатику, 42а.
2. Свободу політв'язням - захисникам Конституції поделился(-ась) публикацией Катерины Серко. 6 ч ·
Знаєте, що найгірше в нечесних судах? Не чекати, поки він почнеться. Сидячи годинами на брудній підлозі і точно розуміючи, що могла провести цей час з більшою користю. Ні, не слухати рішення. Хоча чути, як адвокати в пух і прах розносять прокурора, а потім суддя задовольняє його клопотання, полюбому неприємно. Найгірше - це бачити, як люди зневірюються. Як людям шиють звинувачення, яке на голову не налазить і вони під пресингом слідчих починають сіріти, сіріти... Всіх затриманих 31 серпня можна умовно поділити на три групи: "свободівці", "чоркомівці", "донецькі" і Володимир Райф "Донецькі" - це вимушені переселенці з активною проукраїнською позицією. Вже за це їх варто підтримати: як воно, мати свою українську голову на плечах в тотально русофільському середовищі? Це Михайло Баліоз. Він оголошений в розшук ДНР, до арешту #31серпня він жив в пансіоні для переселенців, за який змушений був платити при тому, що там навіть немає гарячої води. Суд по ньому - завтра (24 жовтня). О 13-й. Тобто Ви встигнете виспатися, поїсти, прибрати, сходити за покупками чи що ви там робите зранку по суботах. Я прошу його підтримати, бо ці фото веселого Баліоза я робила в Апеляційному суді майже місяць тому. Натомість вчора я побачила зовсім іншу картину: похмурий погляд, зневіреність, посірілість. Найгірше в нечесних судах те, що невинні люди відчувають, як лишаються сам на сам з несправедливістю. Але якраз з цим ми можемо боротися. І будемо. Прошу підтримати завтра Михайла Баліоза. Беріть хороший настрій, який можна передати через грати і конвой не буде бикувати. https://www.facebook.com/constitutions. ... 1967074818
