Що відбулося останніми днями найбільш божевільного? Теракт в центрі столиці, ніж в спину від сусіда, який довго посміхався, вдаючи друга, надання українського громадянства не тому, кому б годилося, і переможний марш феесбешників під зойки отетерілої української громади.
По першому. Виявляється, поліція вже визначилася з головною версією: професійна діяльність Шеремета. Не питаю, чому саме те, за що не було підстав вбивати. Бо ми знаємо, що говорив і писав Шеремет. З Гонгадзе таких питань не було, між іншим. Головне, чому поліція, а не служба безпеки щось там пояснює суспільству? Не кажучи про те, що не треба щось пояснювати, оприлюднювати, викладати відео для користування загалу, доки не закінчена справа. Чому відразу намагаються відволікти від основного: зухвалого теракту, показової розправи, яка в нинішньому політичному контексті і за способом, і за адресатом – іноземний опозиційний громадянин – вказує на російсько-пуйловські спецслужби. Це робиться свідомо чи з причин хаосу в силових структурах?
Якраз хаосу не спостерігаємо. Вчора на Шустерлайф більше години обговорювали цю тему. Як обговорювали? Виставили перед загалом криміналіста, який викладав основи свого фаху. Присутні неодноразово намагалися скерувати дискусію в русло очевидного, але марно. Чому не було представників служби безпеки, які мали б що сказати з приводу максимально сприятливих можливостей України для феесбешних гастролерів? Чому не запросили справжніх білоруських опозиціонерів, а не дивного білоруського журналіста, нібито друга Шеремета, який не дружить з логікою, але встиг, погано вдаючи вбитого скорботою, проголосити, що Шеремета вбили українці з причин перерозподілу журналістського бізнесу?
По другому. Поляки дбають про свій інтерес. В реальній політиці українці мали б дбати про власний інтерес і в цій історії сказати тверде слово. Але тут і камінь спотикання: який власний інтерес і спосіб дії української влади у міжнародних взаєминах? Простягнута рука, зігнута постава і вибачливий тон: пробачте, Україна ще дихає. Не тільки влада, інтелектуали також невластиво поводяться. Приміром, Тарас Возняк уже закликав не нагнітати, не відповідати, тільки думати над подальшою співпрацею з поляками. Тобто, нумо підставляти другу щоку!
Ще про поляків. Стійке відчуття, що питання не тільки в минулому. Цей жест у настільки невідповідний час є сигналом про співпрацю з пуйловськими загарбниками у подальшому порядкуванні України. Нехай помилюся. Але чи не пригадуєте, що розповів Радослав Сікорський про пропозицію Пуйла Туску ще до війни?
По третьому. Чому надається українське громадянство не воякам, які проливають за Україну кров, а нібито російським опозиціонерам? Не тільки Ганапольському, який плутається в показах, то не даючи слухачам погано говорити про Пуйла, то лаючи його? Хто такий Ілля Пономарьов, щоб сидіти в студії і розповідати українцям, що в Україні спостергіається ганебне вирування націоналістичних настроїв і вшанування не тих героїв?
Новінському вже дали громадянство:
Ранок на радіо "Культура" (Продовження). Василь Лютий.
http://schedule.nrcu.gov.ua/grid/channe ... ID=1325268
Маємо "громадянина" і переможний марш феесбешників. З ініціативи ОУНу створено штаб протидії "ходокам", але "Азов" уже вирішив не брати участі у цій діяльності, бо ж не треба провокувати, хай пруть. Ось що знайшла вранці на сайті "Азову":
ЦИТАТА
Я не можу нічого зробити в епоху, де за честь карають, за великодушність карають, за милосердя карають, де все велике принижено і висміяне, <...> де тріумф святкує все найбільш дурне і мерзенне.
Henry de Montherlan
І контекст усього, про що написала вище: над Україною не безхмарне небо.
Гинуть, гинуть найкращі з нас.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Є і чорний гумор. Чергові перли від Надії Савченко. Багато хто за ці дні перепросив за підтримку "кремлівського в'язня", який виявився троянським конем. Підтримувала її також, за що не соромно. Але Савченко в клітці і Савченко на волі - це дві різні людини.
1.
2.
Петро Оліщук. Всі пропозиції Савченко – це візуалізація “мирного плану” Мінських угод
http://www.informator.news/blog/vsi-pro ... skyh-uhod/
Так і є, але засерйозно, бо з Надюхою можна обійтися і без гумор-шоу.
3.
Вєня Зобов відірвався на повну, розбираючи на цитати і книжку, й інтерв'ю:
http://v-n-zb.livejournal.com/9323947.html
http://v-n-zb.livejournal.com/9324327.html
http://v-n-zb.livejournal.com/9324598.html
http://v-n-zb.livejournal.com/9324924.html
http://v-n-zb.livejournal.com/9325270.html
4.
Президентську переспективу Савченко можна сприймати лише як жарт. Але хто знає, в потоці останніх подій на межі фолу може і таке неподобство статися.
Олександр Кочетков серйозно до цього поставився:
Савченко и Мураев: популизм нового уровня
http://www.informator.news/blog/savchen ... o-urovnya/
5.
Який тут може бути рейтинг? Жарти жартами, але відбуваються речі просто жахливі. Дуже важкий пост, хто морально не готовий - це не читайте.
Павло Правий. Відкритий лист до Надії Савченко
http://pavlopraviy.blogspot.com/2016/07 ... 2.html?m=1
