5. "Підсумки" із Миколою Вереснем | Андрій Білецький – 14.10.14 Скільки українських добровольців іде до батальйонів. Оцінка особи нового міністра оборони. Іноземці в українських добровольчих батальйонах. Іноземці - українські патріоти. Нове державне свято – День захисника України. http://espreso.tv/project/pidsumky_z_mykoloyu_veresnem
14 жовтня, день Покрови Пресвятої Богородиці, є традиційним святом для українських патріотів. Саме в цей день українці вшановують пам'ять людей, які зі зброєю в руках захищали рідну землю, боролися за незалежність України - змагання козаків, січових стрільців, вояків ОУН і УПА. Хай Пресвята Богородиця береже нас, воїнів, у нинішній боротьбі за рідну землю!
Практика нинішньої боротьби
1. «Пенсионеры падают на колени, целуют руки нашим солдатам и просят, чтобы их освободили». Волонтер, координатор "Армии SOS" Юрий Касьянов о незащищенном украинском Донбассе, не очень патриотичных гражданах Украини, а также об отсутствии национального лидера в тяжелый для страны момент.
- На передовой все так же, как здесь в студии. Сидят люди, общаются, когда есть свободное время. Как-то обустраивают свой быт. Заводят домашних животных, в том числе. Кошки, собаки – это сейчас непременный атрибут любого воинского подразделения, блокпоста. Это любимцы. Они как-то позволяют людям чувствовать себя не так оторванными от обычной человеческой жизни и от обычных человеческих условий.
- В Киеве не меньше сепаратистов, чем в Донецке… (Пересвідчились, не сумніваємось).
- У нас, к большому сожалению, каждый второй – ватник. Я не о том говорю, что каждый второй, все, должны пойти и воевать, но у нас слишком мало патриотов. Это первая беда Украины сейчас. Вторая беда – у нас нет национального лидера. В такое тяжелое время нам необходим национальный лидер, который защищает интересы Украины, который может за собой повести, который не струсит, не спасует перед врагом. На самом деле мы можем воевать с Россией, мы можем победить Россию… Мы можем защищать Украину, хотя бы потому, что можем нанести России уровень неприемлемых потерь, которые остановят Путина. …
- Нам постоянно внушают, что армии нет, что мы не способны защитить себя. Кому-то это выгодно. Тут вопрос не в армии, не в Украине. Вопрос в бизнес-интересах, в первую очередь. И вопрос личной трусости, неспособности, безответственности отдельных государственных мужей.
- Защищайте Украину, защищайте Украину так, как вы можете! Не сдавайте Украину, не сдавайте людей, которые живут в Украине! Помните, что люди на Донбассе такие же украинцы, как и здесь. Не ждите, пока враг придет в ваш дом! Защищайте Украину прямо сейчас от коррупционеров, от ментовского беспредела, от криминалитета, от местных бонз! Помогайте армии, людям, которые воюют!
3. "Студія Захід". Данило Лубківський та Тарас Возняк про проблеми євроінтеграції, дипломатію, а також загрози з боку сусіда http://espreso.tv/project/studiya_zakhid
4. Обращение освобожденного украинского воина Сергей был освобожден из плена 10 октября из города Снежное. Переговорами занимался Владимир Рубан. В плену ДНР на тот момент находилось более 10 его однополчан. Это обращение он адресовал им.
"Підсумки" із Миколою Вереснем | Олег Тягнибок - 14.10.14 Що відбувалося під ВР. Що відбувалося в ВР. Потреба люстрації і декомунізації. Як Україні правильно взаємодіяти з Росією. http://espreso.tv/program/2014/10/14/qu ... _tyahnybok
Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовість допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою/ Степан Бандера, ідеолог українського національного руху, голова Проводу ОУН
Слава Україні! Нехай Господь Саваот захистить Донбас і Україну! Збереже нас і наших вояків!
1. Юрій Торба. За дужками Хто згадає про українців на Донбасі в час веселощів і шоу, коли в Раду балотуються комуністи, колишні регіонали та Дарти Вейдери? http://www.day.kiev.ua/uk/blog/politika/za-duzhkami
1. В связи со вчерашними трагическими событиями, когда в результате обстрела боевиками поселков Сартана и Талаковка погибли семеро мирных людей, 15 октября в Мариуполе объявлено днем траура. Об этом говорится на сайте Мариупольского горсовета.
"Городской совет города Мариуполя выражает искренние соболезнования родным и близким погибших", - говорится в сообщении. Напомним, что во вторник днем, 14 октября, со стороны Коминтернова боевиками из "Градов" была обстреляна северная окраина поселка Сартана. На территории поселка взорвалось несколько снарядов, в результате чего погибли семь мирных жителей, еще шестнадцать человек получили ранения. https://vk.com/gyva_istoriya?w=wall-63807054_290389
Anna Putova через Google+ 20 годин тому У мене тут нещодавно питали в приватному повідомленні, чи це правда???? Чи це "Азов"? І додали відео, де якесь п'яне мурло з автоматом і напівголе проводить обшук машини, виганяючи водія, примушуючи його відкривати багажник і т. п. Мурло було п'яне настільки, що ледь трималося на ногах. Я відповіла, що "Азов" в такому стані і в такому вигляді на дорогах не стоїть, і що жодних доказів того, що це - саме бійці "Азову" нема. Людина заспокоїлася. Але думка про те, що свідома дискредитація іде повним ходом, мене не полишала. Просто незрозуміло було, хто саме за цим стоїть. Ну от і доказ. тепер ми знємо, хто це так працює "на благо Вітчизни". :/ Хлопці і дівчата, дуже прошу про репост.
4. Признание министра: российский олигархат захватил власть в ДНР и ЛНР [12/10/2014] Заместитель министра иностранных дел Донецкой Народной Республики в апреле-августе 2014 г. Борис Авенирович Борисов рассказывает о последних тенденциях в руководстве ДНР и о жёстком противостоянии в республике сторонников народовластия и ставленников российского олигархата.
5. Денис Казанский. Что будет дальше? Какое будущее ждет разделенный Донбасс? "Линия Путина" стала возможной потому что оказалась компромиссным вариантом, наиболее выгодным всем силам, качавшим маятник войны. И украинцам, и россиянам, и главарям бандитских группировок Донбасса. Невыгодна она только несчастным обитателям непризнанных донецких эмиратов, которым под сладкие сказки о волшебной стране Новороссии уготовили участь бесправных крепостных. Впрочем, жителям Донбасса к этой роли не привыкать. http://frankensstein.livejournal.com/560073.html
Чим більша нужда, тим дружба щиріша... Тарас Шевченко
Слава Україні! Нехай Господь Саваот захистить Донбас і Україну! Збереже нас і наших вояків!
4. Євген Середа. «Я не хочу ходити строєм. Хочу ходити сам» У грудні Борис Гребенщиков дасть концерт у Києві. У Росії вже заговорили про те, що «це кине на його творчість тінь» http://www.day.kiev.ua/uk/blog/suspilst ... hoditi-sam
Знаете ли вы украинскую ночь? Нет, вы не знаете украинской ночи! . . . Мы знаем, курит ли, пьет ли Чаплин; мы знаем Италии безрукие руины; мы знаем, как Дугласа галстук краплен... А что мы знаем о лице Украины? Знаний груз у русского тощ — тем, кто рядом, почета мало. Знают вот украинский борщ. Знают вот украинское сало. И с культуры поснимали пенку: кроме двух прославленных Тарасов — Бульбы и известного Шевченка, — ничего не выжмешь, сколько ни старайся. А если прижмут — зардеется розой и выдвинет аргумент новый: возьмет и расскажет пару курьезов — анекдотов украинской мовы. Говорю себе: товарищ москаль, на Украину шуток не скаль. Разучите эту мову на знаменах — лексиконах алых, — эта мова величава и проста: «Чуешь, сурмы загралы, час расплаты настав…» Разве может быть затрепанней да тише слова поистасканного «Слышишь»?! Я немало слов придумал вам. Взвешивая их, одно хочу лишь, — чтобы стали всех моих стихов слова полновесными, как слово «чуешь». ------------- Трудно людей в одно истолочь, собой кичись не очень. Знаем ли мы украинскую ночь? Нет, мы не знаем украинской ночи. 1926 г.
Слава Україні! Нехай Господь Саваот захистить Донбас і Україну! Збереже нас і наших вояків!
1. Стрілецька пісня "Ой у лузі червона калина" і нинішні події на Донбасі.
http://www.youtube.com/watch?v=Fo5GNE_qISk Ой у лузі червона калина - українська народна пісня, актуальна і в 2014 році. Так, "Червона калина" - українська повстанська пісня. Пісня "Ой у лузі червона калина" - це також марш УПА. У кліпі використані фото та відео подій на Донбасі, де в цей час йде війна між Україною та Росією. Війна на Сході України колись, звичайно, закінчиться, але кров українців на руках Володимира Путіна не змиється ніколи.
Наступна інформація дещо насторожує, тому що давно говорять про таємні домовленості щодо аеропорту. І тут мова не лише про аеропорт, але й про інші стратегічні об’єкти, які нібито сдають ворогу. Так це чи ні - покаже час. Юрій Бірюков: Українські бійці найближчим часом залишать Донецький аеропорт. У радіусі 2 кілометрів є важливіші стратегічні об'єкти http://tvi.ua/new/2014/10/15/biryukov_u ... y_aeroport
4. Як визволяють з полону? Чи справді «своїх» не кидають? Гість: Юрій Тандіт, переговорник Центру сприяння звільненню полонених та заручників при СБУ. Програма «Ми разом» на сайті Радіо Свобода.
Міноборони починає кампанію з підняття патріотичного духу. Американський режисер Марк Реймонд Вілкінс на замовлення Міністерства оборони зняв промо-ролик про українську армію. http://ukr.lb.ua/news/2014/10/16/282802 ... rolik.html
1. Як відрізнити протест проти бездіяльності влади від провокації, інспірованої ФСБ?
«Ваша Свобода» / Хто скористався провокаціями під Верховною Радою? UA - Гості: Зорян Шкіряк, радник керівника МВС; Юрій Сиротюк, народний депутат від партії «Свобода»: «У Києві є 700 осіб від ГРУ, які намагаються влізти в кожну акцію протесту».
Як відрізнити протест від провокації? Гість: Олена Білозерська, редактор інформагенства «Поряд з вами», а тепер боєць Українського Добровольчого корпусу Програма «Ми разом» на сайті Радіо Свобода.
«Горе тим, що зло добром звуть а добро - злом; що з пітьми роблять світло, а зо світла - пітьму; що гірке роблять солодким, а солодке гірким! Горе тим, хто у своїх очах мудрі та перед собою самими розумні!» (Ісаї 5.20-21).
Нежданчик Рулёва: Вместо слухов о зверствах "киевской хунты" рассказ о зверствах руководства ЛНР
Теж можу дещо розповісти. Знайомий волонтер півтора місяця перебував у полоні ЛНР і дивом урятувався. Як християнин він простив власних кривдників, але чому їх беруться прощати іменем країни ті, хто цього не повинен робити за визначенням?
3. Питання третє: як «повернути в голови котів» в час, коли долю сорока шести мільйонів вирішують не леви, а коти? А в голові сидить і ричить тигр Кузя, якого туди загнав кремлівський маніяк?
Скажемо коротко і забігаючи наперед: проблема українського малоросійства є однією з найважніших, якщо не центральних проблем, безпосередньо зв’язаних з нашою основною проблемою — проблемою державности. Що більше: це є та проблема, що першою встане перед державними мужами вже Державної України. І ще довго, в часі тримання й стабілізації державности, та проблема стоятиме першопляновим завданням, а для самої державности — грізним мементо. Євген Маланюк
Слава Україні! Нехай Господь Саваот захистить Донбас і Україну! Збереже нас і наших вояків!
2. Напередодні виборів. Жодної агітації. Просто роздуми.
Денис Казанський. Банді – так! Швидше за все, Донбас знову подарує українському парламентові представників невмирущого донецького клану. Пошарпаних, але, як і раніше, злих та зубатих http://tyzhden.ua/Politics/120930
Переглянувши нову серію "Пригод полум’яного Нестора", доходиш до висновку, що країна зусиллями якогось відсотка електорату знов може отримати у ВР "п’яту ПР+КП колону". Під вигуки "Геть із Миколаєва!" Шуфрича закидали яйцями, - фото, відео http://ipress.ua/news/pid_vyguky_get_iz ... 90394.html
А тому, як постмайданна влада не спромоглася розібратися з винуватцями стількох людських жертв, доречним є напоумлення…
Бентежить занадто довгий перелік недоопрацювань і саботажу. Це свідчить про потугу системи, яку стількома жертвами старалися змінити… Инна Ничипорук (Inna Nichiporyk). Где результат?! http://antikor.com.ua/articles/16552-gde_rezuljtat
За шмат гнилої ковбаси У вас хоч матір попроси, То оддасте. Тарас Шевченко
Слава Україні! Нехай Господь Саваот захистить Донбас і Україну! Збереже нас і наших вояків!
Последний раз редактировалось gala 18 окт 2014, 08:41, всего редактировалось 1 раз.
День Защитника Украины теперь отмечается в православный и греко-католический праздник - Покров Пресвятой Богородицы. А журналисты государственного канала "Россия" опять опозорились.
Москвичі краще б розібралися з своїми небіжчиками, поховали мумію, яка майже сто років лежить у кремлівському саркофазі.
ВВХ, мабуть, зараз переймається долею тигроагента Кузі, що гайнув на терени братнього китайського народу. Тому й спізнився на зустріч на чотири години, а потім під прискіпливим поглядом лідера "київської хунти" знервовано копилив губу.
3. А це чорний солдатський гумор РФ. Российские оккупанты Новоазовска показали лица и анонсировали поход на Львов (ВИДЕО) http://24daily.net/?p=58368
«Все очень разные, но объединяет одно: все очень любят свою русскую землю». Це вони люблять околиці Маріуполя… Китайці, агов, не баріться!!
Всего один вопрос к " спасителям" русских в Украине - сколько русских было убито украинскими фашистами до вашего вторжения и сколько русских погибло после того как вы начали их " спасать" , тысяча , две тысячи.? Последние кого вы " спасли", это была обстреленная вами траурная процессия под Мариуполем , где вы отправили на тот свет 5-х русских , насколько я помню.
4.
Тоталітаризм обіцяє нам не стільки епоху віри, скільки епоху шизофренії. Джордж Орвелл, англійський письменник і публіцист
Слава Україні! Нехай Господь Саваот захистить Донбас і Україну! Збереже нас і наших вояків!
1.Український поет, луганчанин Василь Голобородько – людина особливої долі. Після всіх випробовувань життя, на схилку літ спостигла його й війна.
Ганна Черкаська. Поет Василь Голобородько Сидять по шпарах всі мужі хоробрі, всі правдолюби, чорт би вас побрав! Чи людська добрість — тільки доти добрість, поки без сил, без мужності, без прав запомогти, зарадити, вступитись, стражденного в нещасті прихистить і зважитись боротися, щоб жити, і зважитись померти, аби жить?.. 7 квітня 1945 р. – с. Андріанопіль, Луганщина, народився поет Василь Голобородько - лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премій імені В. Симоненка та М. Трублаїні. «Батько мій з Дніпропетровської області, мати — з Київщини. Луганщина… Я ж тут народився. Можна сказать, все життя біля хати. В підсвідомість місто ще навіть не ввійшло. Школа моя була українською, пісні співали українською. Половина села розмовляють південно-східним діалектом, півсела — північним, наближеним до білоруської. Їх називають литвинами. Семирічку я закінчував українську. Ходив за сім кілометрів на посьолок у школу. Воно не дуже приємно у дощ чи сніг. А потім троє нас перевелися в інтернат у передмісті Лисичанська, у село Верхнє — де Володимир Сосюра жив якийсь час. Там я почав ходити на літоб’єднання.» Сільський хлопчина з Луганської області у 1964 році поступив до Київського університету. «Вступити з другої спроби у Києві мені допоміг Андрій Малишко. У 1964-му скинули Микиту Хрущова, відлига закінчилась. Василь Стус, Іван Дзюба, Іван Світличний постраждали, а тоді й я. Мене витіснили з другого курсу». Саме з Василя Голобородька виросла «київська школа метафористів». Провідники Київської школи: Віктор Кордун, Василь Рубан, Василь Голобородько у гуртожитку університету жили в одній кімнаті. У 1968 му з’явився і Михайло Григорів. А Василя Рубана знищили у психушці… Цю школу підтримували найавторитетніші критики того часу: Іван Дзюба, Іван Світличний, Іван Драч, Михайлина Коцюбинська, Василь Стус, Євген Сверстюк, тому друзями Василя Голобородька у Києві стали шістдесятники - літературна молодь, яка гуртувалася навколо Івана Світличного, Івана Дзюби, Василя Стуса. Василь Стус називав серед своїх улюблених поетів Рільке і Голобородька. На той час припадає знайомство Василя Голобородька з кінорежисером Сергієм Параджановим і перші уроки режисури в його майстерні. Після конфлікту в Київському університеті бунтівного студента було виключено і тільки у роки перебудови Василь Голобородько одержав листа - вибачення від тодішнього декана філологічного факультету Київського університету П. М. Федченка, але поет зізнається: «...я ж ніколи його вини в усіх своїх бідах не вбачав». «У Донецькому ж університеті, де я поновився, сприйняли мене насторожено. Коли ж і студент першого курсу Сашко Тесленко попросив почитати. «На!» — кажу. Хтось у нього побачив. От нас обох вигнали з комсомолу і з університету». У січні 1967 року Василя Голобородька – студента денного відділення філологічного факультету Донецького університету - разом із Олександром Тесленком (онуком письменника Архипа Тесленка) було виключено з університету за спробу організувати колективне читання книги Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація». (Сашко Тесленко потім рік попрацював у Донецьку санітаром, а згодом закінчив медичний. Згодом – письменник фантаст, був на ліквідації Чорнобильської аварії, згас). Вищу освіту Василь Голобородько здобував протягом 38 років: вступив у 1964 му, а отримав ступінь магістра — у 2002 му. Відразу ж після виключення з Донецького університету Василь оселився у рідному селі, працював на шахті, потім у радгоспі. В Україні про Василя Голобородька не згадували, тому поет зі світовим ім’ям працював у шахті лісогоном, у радгоспі електриком, фуражиром на фермі, тримав корову, вирощував картоплю, заготовляв сіно. Постійний нагляд «компетентних органів», натяки односельців на те, що продався за долари. А поет не одержував ні копійки за свої твори, бо його твори видавались у безгонорарних видавництвах... Інколи наїжджав до Києва. Найчастіше знаходив притулок у Василя Стуса: багато переслідуваних і бездомних молодих поетів могли розраховувати на нічліг у його домі. Зрідка Василь Голобородько зустрічався з Ліною Костенко, яка теж упродовж 17 років писала «для шухляди». — Мала вийти 1967 року моя книжка обсягом на один аркуш у касеті. Але її притримали. У Луганськ приїхав кагебіст і каже до мене українською: давай працювати на нас стукачем. Допоможемо з книжкою, а також вступити в сільгоспакадемію. Ну, я не погодився. Тоді мене взяли в армію, книжку з темплану викинули. Хоча вона вже була набрана. Ще одна мала вийти, перший віршик там був «Яблуко добрих вістей». Художник навіть намалював обкладинку — два яблучка. А потім переграли, вирішили видавати Ігоря Калинця. Мою обкладинку віддали йому. Так у нього і вийшла — з тими яблуками. І третя моя книжка теж полетіла, хоч також стояла у темплані. Скільки років пройшло, а ті, хто працював тоді у видавництвах, жодного слова!.. Ніхто не хоче казати, як це відбувалося. Чиї виконувалися вказівки? Володимир Коломієць багато що міг би сказати! Не хоче. І Петро Засенко теж мовчить, як мою книжку викидали з плана. Та й Валерій Гужва міг би… Мовчать. Майже 20 років, аж до 1987 року, він перебував у «добровільному засланні» у стані повного безправ’я – без прописки, без постійної праці та засобів до існування, з невідомістю щодо подальшої долі. А вільний світ зачитувався поезіями українця. У 1970 році у США вийшла книга поезій «Летюче віконце», до якої увійшли чотири збірки Василя Голобородька, написані до 1968 року: “Летюче віконце”, “Пастух квітів”, “Від криниці до криниці” та “Ікар на метеликових крилах”. У 1983 році в Югославії вийшла антологія світової поезії під назвою “Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька”, до другого тому якої увійшли твори українця. В Україні у 1990 році вийшла книжка “Ікар на метеликових крилах”, у 1992-му - “Калина об Різдві”. У 2002 році світ побачила збірка “Українські птахи в українському краєвиді”, про яку митець говорив: “Я насправді пишу своєрідну книгу образного життя українського народу, але герої її – птахи, тобто всі народні назви птаха, прислів’я, приказки, повір’я, звичаї, пов’язані з птахами. Адже у нас український краєвид, і живуть там птахи, яких назвали українці!”. Книжка для дітей "Віршів повна рукавичка" Голобородька отримала відзнаку The White Ravens та внесена до міжнародного каталогу як одна з найкращих у світі книжок для дітей. Так і жив поет у селі Андріанопіль на Луганщині. Коли поховав дружину, сільську бібліотекарку Юлію Луценко, і старшого сина Павла, який розбився на мотоциклі, переїхав до Луганська. Там маестро мешкав — в п’ятиповерхівці, перебудованій з колишнього гуртожитку для хіміків. Сьогодні війна позбавила Василя Голобородька житла, теплих речей, засобів до існування. Гордість нашої поезії мешкає в кімнаті літнього Будинку творчості письменників в Ірпені. Допоможіть! Сприяйте евакуації з Луганська цінних для української історії та культури рукописів та архіву Голобородька! https://www.facebook.com/photo.php?fbid ... =1&fref=nf
Синку, не читай книжок з нашої історії — не припадай до криниці нашого історичного досвіду: ні "Літопису Руського", ні "Літопису" Самійла Величка", ні "Літопису Самовидця", ні "Історії Русів", ні "Історії України-Руси" М. Грушевського, ні "Історії України" Д. Дорошенка, ні "Історії України" Ореста Субтельного —
жодної історичної книжки не читай, а надто добре написаної. Ніхто із наших національних героїв в усій нашій історії у своїх прагненнях здобути волю України не дійшов до звершення своїх змагань — ні одна наша казка не закінчилася весіллям: ніби пішла киця по водицю та й упала у криницю, але котик не біжить рятувати та за лапку витягати. Упала у візантійську криницю, викопану печенігами біля Дніпровських порогів, киця Святослав; упала у переяславську криницю, викопану православним єдиновірцем Олексієм, киця Хмельницький; упала у полтавську криницю, викопану зрадником на користь Москви Носом, киця Мазепа; упала у петербурзьку криницю, викопану московським імператором Петром, киця Полуботок; упала у соловецьку криницю, викопану російською імператрицею Катериною, киця Калнишевський; упала у паризьку криницю, викопану чекістським найманцем Шварцбардом, киця Петлюра; упала у мюнхенську криницю, викопану кагебівським скритовбивцею Сташинським, киця Бандера. Не читай історичні книжки, читай натомість казки і ти будеш знати, як здобути волю України, сину мій, котику мій!
2. Український поет, літературознавець, перекладач Михайло Драй-Хмара. Біографія поета цікава, але її завершення є типовим для українських митців першої половини ХХ ст. http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php? ... type=biogr
У час тотального винищення інтелектуального генофонду українського народу М. Драй-Хмара також не зміг оминути гільйотини більшовицького безумства. Плідна праця на терені науки й літературної творчості раптово обривається після опублікування його славнозвісного сонету "Лебеді", в якому цензори в символічному образі лебедів - "грона п'ятірного нездоланих співців", які відважно боролися проти сірого обледеніння маленького чистого озерця, - "впізнали" групу неокласиків.
На засланні Драй-Хмара працював або в шахті, або промиваючи золотий пісок у крижаній воді. Про тортури, які він пережив, можна судити за листами "Працюю на Бурарі, дерев'янім кориті, що міститься високо, де промивають метал, працюю вночі, - з 9 години вечора до 7 години ранку…" Останні листи та телеграми свідчать, що Микола Опанасович втратив надію повернутися додому, що він уже був практично знищений сталінською машиною: "Я не можу тобі писати… Якщо я не спочину, я падаю на роботі, і тоді мене підвішують… Ноги опухли…" Можливо, М.Драй-Хмара й спромігся б витримати надлюдську напругу, але більшовицька влада завдала нового удару по політичних в'язнях: під час "десяткування" (розбиття на десятки) кожного десятого в'язня вбивали... Це тривало з 1937 по 1938 рік. За цей час було вбито більше одного мільйона людей.
Помер М.Драй-Хмара 19 січня 1939 року "від ослаблення серцевої діяльності", як вказано в документах. За іншою версією, у квітні 1939 року письменник добровільно зглосився стати на місце смертника під час чергового "вибіркового" розстрілу кожного п'ятого, рятуючи тим самим життя молодої людини.
Михайло Драй-Хмара. Донбас
Ввесь закутий в чорний дим (тільки й видно пирамиди глею), оповитий пилом вугляним, ти гориш в землі і над землею.
Над тобою заграви горять, коли сиплять кокс у пащі домен, і, немов титанова печать, позначає червінь кожний комин.
Крізь валець повзе огненний змій, і киплять, киплять уключ мартени, іскри з цебер, мов зірчастий рій, розлітаються під спів сирени.
Ти - добра підземного владар, що над ним тяжать віків замети. В твоїх надрах риється шахтар, ходить кліть, снуються вагонети.
Бийся, не спиняйся ні на мить, о крицеве серце індустрії! Хай ліхтар в копальнях мерехтить, хай цвітуть залізнокрилі мрії...
А тебе всё земли этой мало. Аппетит не умерила свой... Ты в Европе войну развязала К юбилею Второй Мировой. Ты привыкла держать хвост трубою - В чёрном деле завидная прыть. Нынче Гитлер гордился б тобою: Вот как надо границы кроить! Захотелось тебе после Крыма В глотку новых кусков пожирней. В Украину ты без перерыва Посылаешь на бойню парней. Грезишь ты об имперском престиже. (Кровь течёт там уже не ручьём) Ты ж глаза округляешь бесстыже, Мол, а я тут совсем ни при чём. Псков, Калуга, Владимир, Воронеж - Сколько мест ещё будет таких?.. Как бомжей, ты украдкой хоронишь "Добровольцев" погибших своих. Зёрна зла всюду с щедростью сея, Без паскудств ты не можешь ни дня. Будь ты проклята, Раша-Расея! И Господь да услышит меня!
Нічого багато говорити об тім, що навіть свідома національна незалежність без певної просвіти не дасть ні лібералізму, ні демократії Михайло Драгоманов, публіцист, історик, філософ, літературознавець, фольклорист, громадський діяч
Слава Україні! Нехай Господь Саваот захистить Донбас і Україну! Збереже нас і наших вояків!
Последний раз редактировалось gala 20 окт 2014, 17:21, всего редактировалось 2 раз(а).
Вустами «кіборга»: Не хочу, щоб війна змінила мене «Головне на війні лопата, бажано гостра», - жартує Гатило, один з тих, кого терористи називають кіборгами донецького аеропорту. Він знає що каже, бо вже мав нагоду не раз переконатися, що побачити ворога можна тільки в тепловізор, або в оптичний приціл. http://tyzhden.ua/Society/121513
3. "Україна. Вижити у вогні". Фільм 2: На передовій
Фільм розповідає про життя кількох батальйонів на передовій. Це історії хлопців, що пережили "Гради", засідки та зради. Про те, як солдати батальйону "Донбас" потрапили в оточення під Іловайськом. Про батальйон "Київська Русь", що втратив свого командира в бою. Про розвідників, що потрапили в засідку до російських окупантів через помилку в координатах керівництвом одного з секторів АТО. Про артилеристів, танкістів, мінометниках, що живуть щоденно під обстрілами ворога. В цій частині також про хлопуів, які в часи Революції Гідності були по інший бік Майдану, а тепер захищають свою країну пліч-о-пліч з майданівцями. Кожен день героїв може стати для них останнім. Багатьох вже не має в живих. Деякі зникли або досі в полоні...
1. Про свою зброю масового ураження розповів доброволець і режисер Леонід Кантер Гібридну війну Україна виграла, і це факт. Про це в програмі Радіо Свобода «Молодь плюс» заявив мандрівник, режисер і доброволець Леонід Кантер, який нещодавно повернувся з Донецького аеропорту. Зараз же іде справжня війна, каже він. І називає камеру – своєю зброєю масового ураження.
Добровольці Божої Чоти "Добровольці Божої Чоти" - історія творення української армії, братерства, подвигів і зрад. Історія трусості та героїзму. Історія добровольців, які з вірою у Бога та Україну поклали душу й тіло за нашу свободу.
Порошенко буде "терти" з усіма, - Сергій Рахманін "Людина, яка однією рукою воює, а іншою домовляється про те, що не воює – не досягає результату ні там, ні там". Автор "Дзеркала тижня" розповів студентам УКУ про політичну журналістику, українську владу та майбутні парламентські вибори. http://ipress.ua/articles/poroshenko_bu ... 90602.html
2. Тот, кто сдаст Мариуполь – политический труп, - бывший руководитель разведки Александр Галака
Украинский военный и бывший руководитель разведки Александр Галака считает, что сдачу Мариуполя народ не простит, а политик, который отдаст такой приказ – политический труп.
«Если боевики войдут в Мариуполь, то это будет прямая политическая измена высшего руководства. Люди, которые копали окопы вокруг Мариуполя – вышли защитить город и если по какой-то причине мы отдадим Мариуполь, этого никто не простит. Люди сделали свой выбор, они хотят жить в Украине, независимо от политиков и политических решений. В Донецком аэропорту другая ситуация, это стратегический пункт, который находится посреди оккупированной территории. Это пример героизма и отваги наших солдат, что, несмотря ни на что, они удерживают эту территорию. Как им объяснить, что они должны покинуть эту территорию? Военные выполнят приказ, но мы еще говорим о гражданских людях, о жителях Мариуполя или других населенных пунктов. Если кто-то из политиков отдаст такой приказ, это будет политическая смерть», - рассказал Галака.
3. Закон «об особом статусе Донбасса» - это сохранение собственности Януковича, - политический эксперт Дмитрий Галкин
Политический эксперт Дмитрий Галкин считает, что закон «об особом статусе Донбасса» позволяет Януковичу и его окружению сохранить их активы на востоке Украины.
«Закон «об особом статусе Донбасса» - это была необходимая уступка. Одна из целей всей этой войны, которая была развязана на Востоке – это сохранение собственности и политического влияния Януковича и его окружения. Чтобы они не утратили то, что им принадлежит. Этот закон принимается на три года, он дает им право на сохранение их собственности. На три года эти территории выделяются из экономического и политического пространства страны. Они получают собственную народную милицию, таким образом, это гарантирует им, что не будет силового передела собственности. Для Путина это было очень важно. Для него важно было выполнить обязательства перед украинской элитой. Вся Европа за этим следила», - рассказ Галкин.
4. КЛУБ РЕФОРМ - 15.10.14 - Реформа армії Волонтер ("Крила Фенікса") Юрій Бірюков, координатор ІС Дмитро Тимчук, начальник озброєння управління оперативного командування СВУ "Південь" Юрій Мельник, командувач аеромобільних військ 1998-2005 рр. Іван Якубець, старший сержант розвідувального батальйону Павло Жебрівський.
Легше завойовувати, ніж керувати. За допомогою відповідного важеля можна одним пальцем похитнути мир; але щоб підтримувати його, необхідні плечі Геракла. Жан-Жак Руссо, французький філософ, письменник
Слава Україні! Нехай Господь Саваот захистить Донбас і Україну! Збереже нас і наших вояків!
З Донецька п'ятами накивав, і звіддаля оповідає байки, хто кому що винен. Бачте, "дві сторони". Тільки я тут ніяким боком не причетний. Якби таке саме ЧМО було на місці Коломойського, в Дніпропетровську було те саме, що й у Донецьку. Бо і в Дніпропетровську достатньо сепарів, а в Донецьку були вельми численні проукраїнські мітинги. Коломойського не ідеалізую, але його внесок у нинішній ситуації неоціненний. Цікаво, що зараз з резиденцією Ахметова в Донецькому ботанічному саду? Наскільки відомо, "апалчєнци" оберігали від зазіхань мародерів. А поряд теріторію з будівлями Донецького християнського університету відразу відібрали. Між іншим, в гаражі і підвалах влаштували в'язницю і катівню.
3. Ще інформація про будні Донецька. "Меня трижды выводили на расстрел" Донецкого художника Сергея Захарова, нарисовавшего карикатуру на Игоря Стрелкова, полтора месяца избивали и пытали в тюрьмах ДНР http://www.svoboda.org/content/article/ ... pRepublish
Серед людей, які мене допитували, були росіяни - Сергій Захаров
Це вже новини ЛНР. Міністерство культури "зачищає" простір від ворожих елементів згідно з настановами "Молота відьом". "Министр" культуры "ЛНР" требует расстрелять жительницу Луганска за "вызов духа Шухевича". ДОКУМЕНТ http://censor.net.ua/photo_news/307996/ ... a_dokument
У нас, на жаль чи на щастя, немає лідерів-жартунів, щоб щось таке запропонувати Китаю, аби нарешті в Європі настав спокій.
Те, що стискають – розширяється. Те, що послаблюють – зміцнюється. Те, що знищують – розквітає. Хто хоче відібрати щось у іншого, Доконечно втратить своє. Лао Цзи
Слава Україні! Нехай Господь Саваот захистить Донбас і Україну! Збереже нас і наших вояків!
3. Сергей Климовский. Загадка Милана и почему Навальный и Ходорковский стали «крымнашистами» http://hvylya.net/analytics/politics/za ... stami.html Версія автора видається фантастичною, але чом би і ні? Хай скоріше все це божевілля закінчиться. Доки шизофренік ВВХ не піде, доти триватиме напруженість.
4. "Програма Віталія Портникова" Володимир Огризко та Віталій Бала | Частина 1 В ефірі Еспресо.TV Володимир Огризко - дипломат, екс-міністр закордонних справ України та Віталій Бала - політолог, директор Агентства моделювання ситуацій. http://espreso.tv/program/2014/10/19/qu ... chastyna_1
5. "Підсумки" Григорій Немиря. Ведучий Микола Вересень та Григорій Немиря – народний депутат ВО "Батьківщина" – обговорюють участь України в міжнародній зустрічі Європа-Азія у Мілані. http://espreso.tv/program/2014/10/17/qu ... iy_nemyrya
Багатство країни не обов'язково будується на власних природних ресурсах, воно досяжне навіть за їхньої повної відсутності. Найголовнішим ресурсом є людина. Маргарет Тетчер, 71-й прем'єр-міністр Великобританії
Слава Україні! Нехай Господь Саваот захистить Донбас і Україну! Збереже нас і наших вояків!
3. Террорист Мозговой не против единой Украины и готов застрелить Ефремова, если он появится в Луганске http://obozrevatel.com/politics/87095-t ... ganske.htm Це підготовка до впровадження в дію закону про амністію в райнах з "особливим статусом" чи раптом ватне серце пронизала любов до неньки?
1. Битва за аеропорт ТСН.ua крок за кроком відтворив битву за Донецький аеропорт і згадав, яким було летовище у мирні часи. Від сучасного терміналу до легендарних руїн за 137 днів http://cyborgs.tsn.ua/
Ц.укр - Це Україна. Українська соціальна мережа. Перша соціальна мережа Українського народу Спілкуйся з друзями і колегами та не пропусти жодної новини!
Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів. Іван Франко, український письменник
Слава Україні! Нехай Господь Саваот захистить Донбас і Україну! Збереже нас і наших вояків!
Істина миттєво вислизає, як тільки послабиться напруженість нашого погляду, — і при цьому залишає нас в ілюзії, що ми продовжуємо їй слідувати. Олександр Солженіцин, російський письменник
Слава Україні! Нехай Господь Саваот захистить Донбас і Україну! Збереже нас і наших вояків!
1. Спецвыпуск. Истории легендарных бойцов-киборгов Донецкого аэропорта - Абзац! - 22.10.2014 Эксклюзив. Они - киборги, и это нормально. Как украинские бойцы защищают аэропорт. Специальный выпуск Абзаца.
