Единственный в Украине памятник служебным собакам.
Добавлено: 18 июл 2011, 10:43У нас в Черкасской области есть уникальный мемориал - памятник 500 пограничникам и их 150 служебным собакам, ценою своих жизней сдерживающих наступление фашистов.
Памятник находится в с. Легедзине Тальновского района (в Уманском направлении, немного не доезжая до Умани из Черкасс).
Вчера предоставилась возможность побывать возле него.
Сколько сказано слов.
Может чья-нибудь муза устала
Говорить о войне
И тревожить солдатские сны…
Только кажется мне,
До обиды написано мало
О собаках-бойцах,
Защищавших нас в годы войны!
За наказом Гітлера 8 серпня Київ мав бути завойований і в ньому планувалося провести парад фашистських військ, на який збирався приїхати сам фюрер, а також вождь Італії Муссоліні. До місця основного удару в район Умані, Легедзино, Підвисокого було кинуто 22 повнокровні дивізії, включаючи елітні частини СС "Лейбштандарт Адольф Гітлер" та 49-й гірнострілковий корпус. І хоч наступ було затримано, парад все одно відбувся, але не в Києві, а на полі між Черкасами і Уманню.
В селі Легедзино було розташовано одразу два штаби: 8-го стрілкового курпусу генерала-лейтенанта Снєгова та 16-ї танкової дивізії полковника Міндру. Штаб корпусу прикривали три роти Окремої Коломийської прикордонної комендатури, якою командував майор Філіпов. З ними були невеликі групи зв'язковиків та снайперів. Прикордонну комендатуру посилили місцевою школою собаковедення - 25 чоловік і 150 службових вівчарок. Один із гітлерівських ударів було націлено саме на ці штаби.
Їх було п'ятсот чоловік. Жоден не здався в полон. Ніхто з них не зустрів наступний ранок. Довкола двигтіла земля і насувалися танки. Солдати мужньо відстоювали довірені їм позиції. Останнім бойовим резервом були треновані вівчарки місцевої кінологічної школи. І коли на полі бою залишалося всього кілька бійців, вони спустили собак. Дивно, але собаки не розгубилися від грому снарядів і реву двигунів, а кинулися на ворога. Ошалілі солдати вилазили на броню танків і відстрелювалися від знавіснілих собак.
Пам'ятник у селі Легедзино було зведено на гроші і за безпосередньої участі ветеранів Великої Вітчизняної війни із міста Звенигородка та жителів декількох сіл Тальнівського району.
Даний бій згадується у мемуарах німецьких офіцерів, які відзначають мужність і відданість радянських солдат. (Олекса Мельник)
источник: http://www.yes.net.ua/se/sites/ko/?nid=7420
Вечная память...
Памятник находится в с. Легедзине Тальновского района (в Уманском направлении, немного не доезжая до Умани из Черкасс).
Вчера предоставилась возможность побывать возле него.
Сколько сказано слов.
Может чья-нибудь муза устала
Говорить о войне
И тревожить солдатские сны…
Только кажется мне,
До обиды написано мало
О собаках-бойцах,
Защищавших нас в годы войны!
За наказом Гітлера 8 серпня Київ мав бути завойований і в ньому планувалося провести парад фашистських військ, на який збирався приїхати сам фюрер, а також вождь Італії Муссоліні. До місця основного удару в район Умані, Легедзино, Підвисокого було кинуто 22 повнокровні дивізії, включаючи елітні частини СС "Лейбштандарт Адольф Гітлер" та 49-й гірнострілковий корпус. І хоч наступ було затримано, парад все одно відбувся, але не в Києві, а на полі між Черкасами і Уманню.
В селі Легедзино було розташовано одразу два штаби: 8-го стрілкового курпусу генерала-лейтенанта Снєгова та 16-ї танкової дивізії полковника Міндру. Штаб корпусу прикривали три роти Окремої Коломийської прикордонної комендатури, якою командував майор Філіпов. З ними були невеликі групи зв'язковиків та снайперів. Прикордонну комендатуру посилили місцевою школою собаковедення - 25 чоловік і 150 службових вівчарок. Один із гітлерівських ударів було націлено саме на ці штаби.
Їх було п'ятсот чоловік. Жоден не здався в полон. Ніхто з них не зустрів наступний ранок. Довкола двигтіла земля і насувалися танки. Солдати мужньо відстоювали довірені їм позиції. Останнім бойовим резервом були треновані вівчарки місцевої кінологічної школи. І коли на полі бою залишалося всього кілька бійців, вони спустили собак. Дивно, але собаки не розгубилися від грому снарядів і реву двигунів, а кинулися на ворога. Ошалілі солдати вилазили на броню танків і відстрелювалися від знавіснілих собак.
Пам'ятник у селі Легедзино було зведено на гроші і за безпосередньої участі ветеранів Великої Вітчизняної війни із міста Звенигородка та жителів декількох сіл Тальнівського району.
Даний бій згадується у мемуарах німецьких офіцерів, які відзначають мужність і відданість радянських солдат. (Олекса Мельник)
источник: http://www.yes.net.ua/se/sites/ko/?nid=7420
Вечная память...
