...протягом ХV і ХVІ століть в українських землях засвоювалися Магдебурзьке право та цехова система міського господарства, запозичені у німців. А в цеховій практиці середньовічної Німеччини панував усталений і для всіх обов'язковий кодекс понять як про чесну, такі про безчесну працю. За тим кодексом всі ті промисли та зайняття, де доводилося, хоч і проти власної волі, з примусу властей тощо, мати справу зі злочинцями, з шибеницею чи знаряддями катувань; будь-яка участь у спорудженні тюрем, причетність до поводження зі здохлятиною, убивства собак тощо - все це вважалося ознакою безчестя і було перепоною для вступу до цехів. Цехові рішуче відмовлялися брати участь у похованні катів, шкуродерів і навіть їхніх родичів. Прийняття сина ката або шкуродера до певного цеху призводило до бойкоту всіх членів цього цеху в громаді і викликало презирство до них з боку інших цехів.
Ці поняття залишалися в Європі надзвичайно живучими та стійкими навіть у кінці ХVІІІ століття. Наприклад, тодішній уряд Пруссії після майже столітніх намагань утвердити в суспільстві принцип, за яким кожне корисне зайняття і праця мали визнаватися однаково почесними, все ж був змушений зробити виняток щодо промислів шкуродерів і катів. ...ремісницькі цехи суворо дотримувалися давнього звичаю, за яким прийнятий до цеху не повинен був ні вбивати тварин, ні знімати з них шкуру, інакше його "витруть з бумаги" - тобто викреслять зі списку своїх членів
http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/07/28/48051/
