Мертвий друг людини
Добавлено: 31 июл 2009, 08:59По Києву розійшлися чутки, що в одному з підвалів чи то на Подолі, чи то на Оболоні мешканці виявили цілий склад мертвих собак, упакованих у поліетиленові мішки. На думку захисників тварин, це була чергова партія трупів, за які мерія платить «чорним» шкуродерням. Якщо цей факт буде доведений, Україна може втратити права на проведення Євро-2012.
Цвинтар бездомних тварин
Чутки про існування в Києві підвалу з трупами тварин у мерії не спростовують: «Цим зараз займаються правоохоронні органи». Однак влада заперечує свою причетність до замовлення вбивства собак і стверджує, що винних у цьому зараз шукає міліція. У київському УМВС України Weekly.ua підтвердили, що вони дійсно займаються даним фактом. При цьому ні міліція, ні мерія не може відповісти на запитання, кому потрібно знищувати бродячих тварин, і чому на вулицях Києва так багато бездомних собак, якщо в столиці з 2005 року діє спеціальна програма контролю чисельності бездомних тварин гуманними методами, зокрема їх стерилізацією.
Виявляється програма вже давно не працює. «Комунальне підприємство «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» від початку 2009 року не провела жодної операції зі стерилізації вуличних кішок і собак», — зізналася радник мера Києва з питань навколишнього середовища й тваринного світу Світлана Берзіна. Щоправда, за її словами, стерилізацію от-от відновлять, і на цей рік у міському бюджеті на її фінансування передбачено 2,4 млн. грн. «Клініка зобов’язується провести приблизно п’ять тисяч операцій», — додає Світлана Берзіна.
Але такими темпами місцева влада простерилізує всіх бездомних собак (яких у Києві, за даними тої ж мерії, від 20 до 30 тис.) за п’ять-шість років. За умови, звичайно, що з Київської області до столиці не забігатимуть цілком дієздатні в статевому плані самці й самички. А прибігатимуть вони обов’язково, витісняючи з міста оскоплених тварин. За словами етологів, фахівців з поведінки тварин, у природі так влаштовано, що повноцінні тварини активніші й агресивніші від кастрованих.
Ласкава небезпека
Київські ветеринари вже давно б’ють на сполох. «Нікому не раджу гладити незнайомого собаку або кішку, не кажучи вже про те, щоб дозволити це дітям, — застерігає лікар-ветеринар Володимир Бобровніков. — В Україні за рік реєструється понад 500 випадків сказу в бродячих тварин. Бездомні собаки — це небезпека для всіх мешканців міста». При цьому ветеринари вважають, що вбивство тварин жодним чином не вирішує проблеми їх чисельності. Мовляв, це неефективно, бо чисельність популяції бродячих тварин визначається «харчовою місткістю» конкретної території. При винищуванні собак і кішок на одній ділянці корму стає більше, і сюди зростає міграція тварин із сусідніх районів. Як цьому завадити у міськдержадміністрації наразі не знають.
«Київська міськадміністрація торік не раз заявляла про намір реалізувати програму гуманного вирішення проблеми бездомних тварин. На жаль, невдовзі ми зрозуміли, що люди, найняті владою для виконання цієї програми, некомпетентні, жорстокі, байдужі до проблеми й корумповані, — каже президент організації захисту тварин Англії Джон Руейн, що тісно співпрацює з українськими організаціями захисту тварин. — Влада міста повідомляє про наявність у Києві від 20 до 30 тис. бродячих собак. Ми заявляємо, що такої кількості немає, їх наполовину менше, і вони не можуть становити загрозу для життя киян. Тому ми рекомендуємо УЄФА відмовитися від ідеї проведення в Україні Євро-2012, якщо місцева влада не стане на шлях гуманного вирішення проблеми бездомних тварин».
Сковані одним ланцюгом
Отож ніякої альтернативи в стерилізації немає. Та й більшість європейських країн уже не перший рік з успіхом застосовують таку практику. Однак діють там по-іншому — не розтягують задоволення на п’ять років, а починають з масштабної, «залпової» кастрації всіх тварин на території конкретного муніципального утворення, а потім лише підтримують їх популяцію в цьому стані.
Однак при нинішнім фінансуванні стерилізація бездомних собак у Києві не має сенсу і є марною тратою грошей платників податків. Щоб програма гуманного регулювання чисельності бездомних тварин працювала, треба каструвати всіх бродячих собак у межах Києва протягом короткого проміжку часу (до півроку).
«Залпова» стерилізація кількох десятків тисяч тварин коштує дуже дорого, тому що після такої операції тварина потребує післяопераційного відпочинку в притулку протягом десяти діб. Таких притулків у Києві немає, є один в області, у селищі Бородянка, на 400 тварин. Притулки доведеться будувати, закуповувати ліки, укладати договори на стерилізацію з ветлікарнями, наймати кваліфікований персонал, запрошувати західних спостерігачів. Зрозуміло, що грошей на такі проекти в мерії може й не бути. А якщо і є, то чому б їх не «освоїти».
У сотні, якщо не в тисячі разів дешевше укласти договір з якимось не схильним до міркувань про гуманізм ПП і поставити йому завдання «вирішити питання в стислий термін». Профінансувати захід можна з бюджетних коштів, наприклад по статті «благоустрій міста». Подейкують, що за одне тіло вбитої тварини якісь приватні фірми платять особам без певного місця проживання від 20 до 50 грн. Знаючи, що в нашій країні менше ніж з половини не крадуть, можна собі уявити, скільки кладуть у свою кишеню перекупники товару «чорних» шкуродерів. Якщо ж урахувати, що витрати на стерилізацію одного собаки обходяться скарбниці приблизно в 400 грн., легко вирахувати й можливий рівень корупції в даній сфері — він обчислюється кількома сотнями гривень з кожної вбитої собаки.
Олена Величко
Источник: Kyiv Weekly http://www.animals.in.ua/digest.phtml?id=244
Цвинтар бездомних тварин
Чутки про існування в Києві підвалу з трупами тварин у мерії не спростовують: «Цим зараз займаються правоохоронні органи». Однак влада заперечує свою причетність до замовлення вбивства собак і стверджує, що винних у цьому зараз шукає міліція. У київському УМВС України Weekly.ua підтвердили, що вони дійсно займаються даним фактом. При цьому ні міліція, ні мерія не може відповісти на запитання, кому потрібно знищувати бродячих тварин, і чому на вулицях Києва так багато бездомних собак, якщо в столиці з 2005 року діє спеціальна програма контролю чисельності бездомних тварин гуманними методами, зокрема їх стерилізацією.
Виявляється програма вже давно не працює. «Комунальне підприємство «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» від початку 2009 року не провела жодної операції зі стерилізації вуличних кішок і собак», — зізналася радник мера Києва з питань навколишнього середовища й тваринного світу Світлана Берзіна. Щоправда, за її словами, стерилізацію от-от відновлять, і на цей рік у міському бюджеті на її фінансування передбачено 2,4 млн. грн. «Клініка зобов’язується провести приблизно п’ять тисяч операцій», — додає Світлана Берзіна.
Але такими темпами місцева влада простерилізує всіх бездомних собак (яких у Києві, за даними тої ж мерії, від 20 до 30 тис.) за п’ять-шість років. За умови, звичайно, що з Київської області до столиці не забігатимуть цілком дієздатні в статевому плані самці й самички. А прибігатимуть вони обов’язково, витісняючи з міста оскоплених тварин. За словами етологів, фахівців з поведінки тварин, у природі так влаштовано, що повноцінні тварини активніші й агресивніші від кастрованих.
Ласкава небезпека
Київські ветеринари вже давно б’ють на сполох. «Нікому не раджу гладити незнайомого собаку або кішку, не кажучи вже про те, щоб дозволити це дітям, — застерігає лікар-ветеринар Володимир Бобровніков. — В Україні за рік реєструється понад 500 випадків сказу в бродячих тварин. Бездомні собаки — це небезпека для всіх мешканців міста». При цьому ветеринари вважають, що вбивство тварин жодним чином не вирішує проблеми їх чисельності. Мовляв, це неефективно, бо чисельність популяції бродячих тварин визначається «харчовою місткістю» конкретної території. При винищуванні собак і кішок на одній ділянці корму стає більше, і сюди зростає міграція тварин із сусідніх районів. Як цьому завадити у міськдержадміністрації наразі не знають.
«Київська міськадміністрація торік не раз заявляла про намір реалізувати програму гуманного вирішення проблеми бездомних тварин. На жаль, невдовзі ми зрозуміли, що люди, найняті владою для виконання цієї програми, некомпетентні, жорстокі, байдужі до проблеми й корумповані, — каже президент організації захисту тварин Англії Джон Руейн, що тісно співпрацює з українськими організаціями захисту тварин. — Влада міста повідомляє про наявність у Києві від 20 до 30 тис. бродячих собак. Ми заявляємо, що такої кількості немає, їх наполовину менше, і вони не можуть становити загрозу для життя киян. Тому ми рекомендуємо УЄФА відмовитися від ідеї проведення в Україні Євро-2012, якщо місцева влада не стане на шлях гуманного вирішення проблеми бездомних тварин».
Сковані одним ланцюгом
Отож ніякої альтернативи в стерилізації немає. Та й більшість європейських країн уже не перший рік з успіхом застосовують таку практику. Однак діють там по-іншому — не розтягують задоволення на п’ять років, а починають з масштабної, «залпової» кастрації всіх тварин на території конкретного муніципального утворення, а потім лише підтримують їх популяцію в цьому стані.
Однак при нинішнім фінансуванні стерилізація бездомних собак у Києві не має сенсу і є марною тратою грошей платників податків. Щоб програма гуманного регулювання чисельності бездомних тварин працювала, треба каструвати всіх бродячих собак у межах Києва протягом короткого проміжку часу (до півроку).
«Залпова» стерилізація кількох десятків тисяч тварин коштує дуже дорого, тому що після такої операції тварина потребує післяопераційного відпочинку в притулку протягом десяти діб. Таких притулків у Києві немає, є один в області, у селищі Бородянка, на 400 тварин. Притулки доведеться будувати, закуповувати ліки, укладати договори на стерилізацію з ветлікарнями, наймати кваліфікований персонал, запрошувати західних спостерігачів. Зрозуміло, що грошей на такі проекти в мерії може й не бути. А якщо і є, то чому б їх не «освоїти».
У сотні, якщо не в тисячі разів дешевше укласти договір з якимось не схильним до міркувань про гуманізм ПП і поставити йому завдання «вирішити питання в стислий термін». Профінансувати захід можна з бюджетних коштів, наприклад по статті «благоустрій міста». Подейкують, що за одне тіло вбитої тварини якісь приватні фірми платять особам без певного місця проживання від 20 до 50 грн. Знаючи, що в нашій країні менше ніж з половини не крадуть, можна собі уявити, скільки кладуть у свою кишеню перекупники товару «чорних» шкуродерів. Якщо ж урахувати, що витрати на стерилізацію одного собаки обходяться скарбниці приблизно в 400 грн., легко вирахувати й можливий рівень корупції в даній сфері — він обчислюється кількома сотнями гривень з кожної вбитої собаки.
Олена Величко
Источник: Kyiv Weekly http://www.animals.in.ua/digest.phtml?id=244