UaVet - Форум

В районі автовокзалу знайдено собаку породи боксер. Сука тигрового окрасу.
Дівчинка в пікантному періоді. Дуже лагідна, знає команди. Дуже хоче додому.
Господар знайдись! Мій тел. 067-360-38-39.

Юля_Аліса писал(а):Дякую OleLukoe за створення теми. :ro_za:
У мене зараз живе ця собачка. На даний момент ми шукаємо для неї дім, де вона буде постійно жити.

Дівчинка дуже хороша і безпроблемна. Вчора біля обіду я відбила її на вулиці у наших дворян. Довелось трошки побігати, бо дівчинка була як раз зацікавлена місцевими кобельками. Забрала додому з метою знайти її господарів. Зробила все, щоб людина, яка її шукає могла мене знайти. Сьогодні бачу, що її не шукають. У себе тримати не можу. Чи є бажаючі забрати дівульку собі? Відпускати шкода. Дівчинка розумна, слухняна і лагідна, знає команди і розуміє просту побутову мову, у хорошій формі. Вік сказати тяжко. Я зовсім не розуміюсь в цій породі. Дивилась зуби. Зовсім біленькі і красиві.

Спочатку я думала що собака зовсім молода, бо на вулиці була грайлива і весела. Зараз думаю що собачка старша, бо слухняна не по-дитячому, знає команди, на повідку ходить акуратно, навіть обходить дерева і стовпи, щоб не заплутати довгий повідок. Часто хниче і дивиться на двері, заспокоюється лише коли я з нею розмовляю або гладжу. Дуже любить ласку. Часом приходить і сама кладе мені голову на коліна (ну зовсім як моя голденша Аліса), або залазить передніми лапами на мене, лізе обніматись, лижеться, а потім йде в коридор до дверей і, дивлячись на мене хниче. Даю їй "Кот Баюн" щоб зменшити стрес, а заодно і своїй Алісі даю.

МОЖЕ ХТОСЬ МРІЄ ПРО БОКСЕРЧИКА? Це хороший шанс. Доставку організую.

На сьогодні в нас є 2 кандидата на власника Лялі. Перший - молодий чоловік працівник зоомагазину. Другий - мій однопоточник з університету. Поки в нас є час і надія на розклеєні оголошення, не віддаємо нікому.

А щойно дзвонив третій. Старший чоловік виявив бажання її купити. Я пояснила, що собачка не продається, що ми шукаємо її господаря, а якщо той не знайдеться, то тоді будемо вибирати з бажаючих. Попросила розказати про себе і дядько розповів мені історію, що приблизно 3 місяці тому він загубив свою боксершу, не може її забути і хоче купити на її місце іншу. Сам не з Рівного, а з Дубно (райцентр нашої області - що може пояснити відсутність пошуку в нашому місті). Про наше оголошення дізнався від свого племінника, який проживає тут. Може це ВІН?!! Я попросила описати собаку і він її описав дуже точно. Навіть особливу прикмету назвав! я її ніде не озвучувала! Але на ім"я, яке він назвав, Ляля не відкликається... Чекаємо його в гості. Будемо дивитись на реакцію.

Він вчора приїжджав. Коли побачив Лялю, то розгубився. Не знає, вона це чи ні. Я так зрозуміла, що ця собачка, у кращій формі ніж та, яка була в нього. Покликав її по імені. Ляліна реакція на нього - бурна радість. Не зповзала з нього зовсім, а той з розгубленим виразом обличчя гладив її і не міг нічого толкового сказати... Вияснилось, що він майже весь час проводить за кордоном, а собачка живе з його дружиною і дітьми. Я сказала, що нехай приїде дружина і вирішує. А я собі так думаю - якщо навіть не їхня собачка, але якщо сподобається, то нехай забирають. Житиме в сім"ї, де постійно хтось є вдома, а не в квартирі з господарями, які цілими днями на роботі (це я про інші варіанти).

Мало вірю, що це вона... Я б свою Алісу впізнала б навіть вдвічі товстішою, навіть по кінчику хвоста, або на дотик, або по звуках... Але ж всяке буває. Ту особливу ознаку сам знайшов, але все рівно не впевнений.
Чекаємо дружину Марію. Вона вже точно скаже.

Я не витримала, щойно подзвонила до цього чоловіка. А вони там всі схвильовані. Василь каже, що жінка всю ніч проплакала. Каже: "чому ж ви мені не повірили, що це вона...?" А приїхати зможуть тільки після обіду, бо жінка ще вчора паску розвела... мусить її пекти.:rolleyes: Розпитала його про вигул Лялі - з повідком чи без. Сказав що гуляють без повідка, в основному в лісі, лише біля дороги беруть на повідок. Також займались нею з інструктором. Пройшли повний курс. Дуже любить спати з дружиною на ліжку... Тут я не витримала, бо Ляля справді помітно слухняна і проситься до мене на ліжко. Для нас її слухняність на повідку була найбільшою прикметою, а якщо є інформація про те, що нею займався професіонал, то тут все стає на місце. Зараз їду сама до них, ниряю в український передвеликодній колорит. Заодно подивлюсь на реакцію Лялі і на умови. Якщо це вона, то буду плакати.

Тільки що приїхала. Це навіть не Дубно, а село неподалік нього. Навіть не знаю з чого почати... картинки в речення не складаються ще. Саме головне - це ВОНА і це ВОНИ!:eek: Стільки емоцій при зустрічі і стільки сліз! Найбільше плакав тато сімейства, коли дивився, як зустрілась Ляля з дружиною Марійкою. Ляля безумовно обожнює її!

У сім"ї четверо дітей, від студента до грудничка. Доця Марійка з ДЦП. Ми відразу подружились. Такої відкритої душі я ще не зустрічала. Сиділи за столом, розмовляли, в основному про Лялю. Дивились фотографії (точно вона! - по формі білої плямки на грудинці). Ляля втекла в січні. Шукали у сусідів, у лісі, в полях, в сусідніх селах. Про Рівне ніхто і не думав. Вже не шукали. Їм пропонували цуценя мопса. Мама-Марійка відмовилась. Каже, що Ляля не йде з голови і не хоче нікого іншого... Я їм розповіла, як їх шукала, скільки людей допомагали і скільки ще переживали за неї. Бідкаються, що не здогадались подзвонити на радіо, але зрозуміти їх можна, все таки вони шукали в околицях і про обласний центр і подумати не могли... Господарі дбайливі. Відразу звернули увагу, що їй не обрізАли нігтики...

Люди, ви не повірите! Саме цікаве. Нашу Лялю звати ЛЯЛЯ!!!:eek: Ми тільки зайшли і я таке чую...:confused: І зовсім не Діна, як спочатку сказав Василь. Питаю - чому? Пояснення таке: купували в Луцьку з іменем Діна, вдома спочатку називали Діною, а потім діти стали казати на неї Ляля, а потім вже й дорослі перейшли на це ім"я... Кажу, а чому ж відразу не признали її, ще у нас? Одне пояснення - шок. Не міг повірити..., а про ім"я "Ляля" і не згадав. А я думала, що це я так її привчила до імені...
[COLOR="Gray"]А уявіть їхню реакцію, коли я сказала, що ми теж її так назвали..........[/COLOR]

Останні фото:











[COLOR="Red"]
Хочу сказати ВЕЛИКЕ СПАСИБІ Олі (OleLukoe) за підтримку і за неймовірну кількість надрукованих оголошень! Також Тані з Києва, яка допомогла нам отримати ці об"явки. Таня, Ваші побажання почуті і збулись! Ані і Оксані з Рівного, які перші почали розповсюджувати об"явки, а також усім-усім, хто вірив і тримав кулачки з лапками. [/COLOR]

Юля, я или пропустила, или Вы не писали - откуда Василий узнал о том, что Вы Лялю нашли?

Це теж історія. У Василя 2 дні тому сильно прихопило серце. По цій причині приїхав в Рівне в лікарню на уколи. Стояв на зупинці і на стовпі побачив ОГОЛОШЕННЯ. Каже, що стояв довго заціпенівший. Подумав, що це Ляля, але зовсім не вірив. Вирішив купити цю собаньку на заміну Лялі. Подзвонив... Так що об"явки дуже навіть знадобились!
А люди і досі дзвонять. Навіть діти із шкіл.