Ну так все нормуль! Правда розгромив мені ревізію під ванною - прийшлося згадати босногу юність, взяти в руки ножовку-дрельку і забити все наглухо дошкою... Поки що... Так сидів цілими днями (десь зо 3 дні) під ванною і навить їсти не виходив, а коли шляхи відступу були забарикадовані - дуже контактний і люблячий котик

Постійно головою буцає, щоб його погладили... З туалетом все ок, апетит відмінний - три рази сьогодні зранку добавку вимагав - поки вечірню порцію повність не схряцав. Правда курячі шийки ми не їмо - не царське це діло, коли тут телятину і сметанку пропонують.

Чемний - по столах не гарцює, на рахунок крісел-диванів - в прихожій стоїть великий "котячий диван", там йому можна, відвоював право спати в моїй спальні на стільці (я постелила наволочку, щоб шерсть не бралася), на ліжко - пояснила, що ні-ні... Була проблема розчісування живота - ричав, вив, кусався і дряпався... Але маю досвід великої собаки, так що вперто робила своє, правда прийшлося два рази хлопнути (не сильно, скоріше для нагадування, хто тут головна кицька) по попі - тепер ми не кусаємося і не дряпаємося, тільки трохи підвиваємо.. А коли без гребеня - то чухаємося в животик і муркочнемо....
Ну десь так
А взагалі я так зрозуміла, що підібранці набагато більш ласкаві і орієнтовані на людину - був у мене кіт, жив 13 з половиною років - така флєгма така: з дивана злазив поїсти і в туалет сходити... А я йому була так - додаток до миски....