Куклачев осудил "накопителей" животных. ОДНАКО: оказалось, что сам он при этом - "разведенец" и против стерилизации-кастрации, поскольку, по его мнению, кошки должны рожать "ради здоровья" .
Експрес 14-21.02.2013, №17
"30 котів у квартирі? Це не любов!"
Знаменитий дресирувальник Юрій Куклачов не їсть м'яса, відпускає своїх "артисток" у декрет за графіком і радить з котами... розмовляти
Для одних він - герой анекдотів та пародій, для інших — легендар¬ний артист, який створив єдиний у світі "хвостатий" театр. Нині у "кицьчиному домі" мешкає 120 артистів. Юрій Куклачов пам'ятає клички кожного із них і знає про звички та манери своїх підопічних, мабуть, усе...
— Юрію Дмитровичу, ви стільки років працюєте з кицьками. А що вас са¬мого досі дивує у цих тва¬ринах?
— У кицьках? Неза¬лежність та індивідуаль¬ність. Правду кажуть: кіт гуляє сам по собі. (Усмі¬хається). Однак правда і те, що кожен має свою індивідуальність. І тут не можна сказати, що пер¬си — такі от, а сфінкси — такі. Ні. Кицьок треба розрізняти не за порода¬ми, а за характерами...
— Кажуть, собаки люб¬лять господаря, а коти до¬зволяють себе любити. Ви згодні з таким тверджен¬ням?
— Загалом це так і є. Проте тут дуже багато залежить від господаря. Знаєте, коти дуже розбір¬ливі й прекрасно вміють відчувати ставлення до себе. Якщо людина дарує їм свою любов, то й тва¬рини віддають її в по¬двійному об'ємі. Це від¬бувається на рівні обмі¬ну енергією!
З песиком, звичайно, простіше: вигуляв двічі на день, дав їсти — і все. А з котами треба спілку¬ватись, як з маленькими дітьми. їм замало, щоб ви, прийшовши з робо¬ти, двічі погладили їх по спинці. Це ж не іграшка! З кицькою треба не тіль¬ки бавитись, але й роз¬мовляти. Так, так, вони розуміють людську мову. Науковці це давно дове¬ли.
— Я десь читав, що ко¬ти, як і люди, мають влас¬тивість часто обража¬тись...
— Так. І з цим немож¬ливо боротись. Якщо кіт образився на тебе — все, ти пропав, друже. (Смі¬ється). Найстрашніше тут, знаєте, в чому: обра¬жений кіт не вміє проща¬ти. Ось немає у них та¬кого "інструмента". То¬му, якщо ви раз зірва¬лись, накричали: "Ах ти собако!", а ще, не дай Боже, зачепили рукою — все, ви ворог назавжди. Уявляєте, що це таке? Кіт почне вам паскудити скрізь — у черевики, на одяг, в ліжко — на знак помсти. Люди ж не заду¬муються, коли таке від¬бувається, а насправді все має свою причину.
От іноді кажуть: "Коти не люблять людей". Мож¬ливо, але тут треба зро¬бити маленьку попра¬вочку — вони не люб¬лять поганих людей. Кіт — це барометр добрих людей! Запам'ятайте ці прості слова... "Хвос¬таті" можуть жити поруч із вами, їсти, спати, але не поважати. їхню друж¬бу ще треба заслужити. Хто-хто, а я це можу підтвердити.
— А як ви ставитесь до тих, хто тримає у міських квартирах по ЗО — 40 ко¬тів?
— Негативно. Такі речі скрізь у світі заборонені. Інше питання, якщо ти маєш свій дім, де є умови для утримання тварин. Тоді — будь ласка. А як¬що ці бідні котики, штук сорок, сидять у кімнатці на 15 метрів, то це зну¬щання, а не любов! Люди через свій егоїзм роблять тюрму для тваринок. Я вже не кажу про те, що стільком котам немож¬ливо приділити достат¬ньо уваги, тож і з цього погляду це неправильно. Заведи собі одного коти¬ка і віддавай йому свою ніжність, а він — тобі. Коли ж 30 - 40 - 50 у міській квартирі — це уже не любов, а насиль¬ство над тваринами.
— Свого часу дівчата, яких Костянтин Меладзе набирав у групу "ВІА Гра", письмово зобов'язувалися не народжувати дітей. З вашими "артистками", напевно, все складніше?
— Ой, це дійсно проб¬лема. (Усміхається). Од¬нак проти природи, як мовиться, не попреш. Ко¬лись я не знав, але після кількох таких випадків ве¬теринари підказали: вияв¬ляється, кицька обов'яз¬ково має окотитись, інак¬ше вона захворіє на... рак матки. Тож я давно став пускати своїх кицьок у "розхід". І навіть склав певний розклад — щоб "декретна відпустка" не позначилась на гастроль¬ному графіку.
Проте одного разу в нашому театрі сталося велике нещастя: кіт Бориско пробрався на жі¬ночу територію і пору¬шив увесь графік. Він за ніч встиг поспілкуватись ледь не з усіма кицьками. Ну дуже вже активний кіт виявився. (Сміється). Ос¬кільки хвостаті "артист¬ки" завагітніли, через два місяці довелось за¬крити театр. Не було ко¬му виступати! А коли з'явилось на світ майже 40 кошенят, Треба було швиденько їх роздарува¬ти. Адже ми державний заклад, і за перевищення штатного розкладу нас могли оштрафувати. (Ус¬міхається).
— Скажіть, у вас ніколи не було бажання взятись за більших представників родини кошачих? Напри¬клад, тигрів чи левів?
— Ні. Кожен повинен займатись своєю спра¬вою. Моє — це кицьки, а леви і тигри — зовсім інша "парафія". Зреш¬тою, у них надто великі зуби. (Сміється).
— Юрію Дмитровичу, скажіть, як у 63 роки залишатись таким актив¬ним, життєрадісним і ба¬дьорим, як ви?
— Рецепт простий: я давно не вживаю спирт¬ного, а ще — не їм м'яса. Тільки як виняток, коли приїжджаю в Україну, не можу собі відмовити скуш¬тувати хорошого сала. (Усміхається). А якщо серйозно: людина скла¬дається із ЗО трильйонів клітин. І кожній із них наш мозок дає якусь ко¬манду. Якщо такої ко¬манди немає, клітина перестає працювати. Ро¬зумієте? Тому людина повинна завжди ставити перед собою мету. Рух без мети не дає результату. Це як гойдалка: вперед, назад, вперед, назад. Ні¬би й рух, а насправді стоїш на місці... А ще — навчіться тішитись жит¬тям. Так, як це вміють брати наші менші. (Усмі¬хається).
Богдан БОНДАРЕНКО
В Ужгороде построят приют. ОДНАКО: по типу Харьковского - конвейер смерти. При этом зоореалистическая организация "Зоощанс" при проведении благотворительной акции разыгрывала специально выращенных животных на аукционе.
Срібна Земля (Закарпаття) 23 лютого 2013, 15:50 Михайло Удут
Нещодавно у Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН» було проведено благодійну акцію «Дай лапу, друже!» Ініціювали цей захід учнівський парламент «ПАДІЮНу» спільно з Ужгородською організацією «Зоошанс» (создана Марией Труновой - зоореалисткой, соратницей харьковской Ю.Шаповаловой - ArtVlad).
Акцію відвідали гості з американського міста-побратима Корваліса (приют в США с наибольшим количеством уничтожаемых животных - ArtVlad). Це були представники такої ж благодійної організації з допомоги та захисту безпритульних тварин. Вони приїхали до Ужгорода, щоб поділитися цінним досвідом вирішення багатьох подібних проблем.
Перед присутніми виступила Пеггі Галс, яка детально розповіла про роботу американської організації, проблеми та їх вирішення, а також про методи та способи збору благодійних коштів для утримування безпритульних кішок і собак. Сама Пеггі – бібліотекар, а в благодійній організації працює безоплатно, як волонтер. І таких там більшість. Пеггі щиро й охоче відповідала на запитання, що так і сипалися від зацікавлених дітей.
Ідеєю допомогти безпритульним тваринам загорілися всі. Дуже відрадно, як повідомила представник «Зоошансу» Марія Трунова, що мерією нашого міста виділено територію і кошти для будівництва аналогічного прихистку для тварин в Ужгороді.
Закарпаття онлайн
01 березня 2013р.
Будівництво притулку для собак в Ужгороді має розпочатись вже найближчим часом
Сьогодні в ході позачергової сесії Ужгородської міськради, серед іншого, були також внесені зміни до «Програми регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2012-2014 роки».
Відповідну Програму ужгородські депутати ухвалили минулоріч, нею ж передбачено і зведення в Ужгороді притулку для бродячих псів. Позаяк проект рішення на офіційному сайті міськради був відсутній, журналісти не мали змоги вивчити, які саме зміни передбачені нинішнім голосуванням у міськраді (а зміни по типу змін у харківській програмі - з орієнтацією на знищення щонайбільшої кількості виловлених - ArtVlad).
Відтак, по коментар звернулись до першого заступника міського голови Ужгорода Віталія Семаля. Спілкуючись із журналістами, він зазначив: «На сьогодні вже є розроблений проект майбутнього притулку, зараз до нього вносяться уточнення представниками громадських організацій, які займаються питанням безпритульних собак. Думаю, що найближчим часом вже розпочнуться будівельні роботи. Спочатку будуть завершені роботи по підвізній дорозі, по зведенню огорожі, і можна буде розпочинати будівництво власне приміщення притулку».
Тетяна Кашуба, Закарпаття онлайн
Після обговорення основних питань було проведено благодійний аукціон. Лотами були малюнки та поробки вихованців образотворчої студії ім. З.Баконія, а також дрібні тваринки, хом'ячки та піщанки, вирощені у «Живому кутку» «ПАДІЮНу». Виручені на аукціоні кошти будуть використані для будівництва вищезгаданого притулку.
Приємно було спостерігати, як у цій шляхетній акції діти розкривали все те хороше, що, часом, глибоко дрімає в душі кожного з нас, а саме – любов до ближнього, бажання захистити тих, хто цього потребує, проявити турботу про слабших.
Олеся МАРКОВИЧ, «ПАДІЮН»
Закарпаття онлайн
26 лютого 2013р.
На місці "собачого" притулку в Ужгороді наразі пустир До кінця року на околиці Ужгорода планують побудувати притулок для собак. На це міська рада виділила з розрахунку на кілька років понад мільйон гривень.
Чиновники запевняють, що притулок відповідатиме всім європейським стандартам. Натомість громадські активісти бояться, що притулок перетвориться на концтабір для тарин.
Так це чи ні – розбиралися Роман Сов’як, Роман Війгеш і Валерій Міхліченко разом з Вірою Романовою, головою громадської організації "Допоможи другу", Віталієм Семалем, першим заступником Ужгородського міського голови та Іриною Азізян головою громадської організації "Барбос".