уже цілий рік як я маю своє маленьке сонечко, зірочку ясну, крихітну дівчинку, пухнасту кицуню, Тоську вредноську, Тосіка-красотосіка, Тоскляндію неповторну і просто ТОСЮ.
і я не можу сказати, що це я її вибрала, це вона провела кастінг на роль мамки і абсолютно не важливо що кастінг проводився на мусорці біля будмайданчика на Лук2янівці і абсолютно не важливо що Тоха на цей момент була брудна, блошива з глистами та кліщом у вухах....
вона було просто неймовірно гарна!!!!!!!!!!!!!!!!!! таке собі маленьке брудненьке сонечко ,яке коли мене побачило заволало "МАМО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! я осьо, бери мене і пішли додому"
перші фотки дома
потім було лікування, хвилювання, переїзд на нову квартиру, погризені та жорстоко погвалтовані вазони, побиті горшки та неймовірна кількість іграшок.. були спроби вибрати Тосьці домік щоб не відбирала моє власне спальне місце.. жодний домік їй не сподобався і поїхав у притулки для менш вибагливих котів.
потім Тоська захворіла... сказалося життя на вулиці.... болів животик, вонючий понос, безсонні ночі, біготня по клініках, по ветеринарах, уколи і т.д...... а ще були тупі питання на форумі... "Тося пукнула, що робити?????" чи "Тося не пукає, що робити?".... спасибі Маші вамп, Тані АртВлад, Тані ТГ, Люді Клаб Мюзік та решті.... які терпіли мою істерику, відповідали, розжовували талмути ветеринарів.......
от саме тоді Тоха і зрозуміла який вплив вона має на мамку....... і тепер "маємо шо маємо". Тося їсть лише з фарфорового блюдця і лише на дивані і лише коли мамка три рази поцілує і 5 разів розкаже яка Тоха гарна ...
на річниця Тоська отримала подарунок "шуршащий тунель" і тепер тунель наша улюблена ничка...
а мені все пофіг... я просто щасливо що у мене є таке сонечко.....
. Бог любит троицу.....
