Не знаю, що має думати необізнаний глядач, але аргументація "опонента" була, м'яко кажучи, суперечливою. На прямі запитання ведучого: "Хто ви і що ви робите?", - йшов потік підсвідомості. Дуже конкретно виглядали слова й дії Аліни. Не тільки стосовно "опонента", але і дами з собачкою, яка сама не зрозуміла, що хотіла висловити: "Ось ви сякі-такі проти нього, але ви - жінки, і його теж народила жінка... Як же я співчуваю КМДА!... Слава Богу, що знайшла це своє улюблене створіння після того, як загубила". На городі бузина, а в Києві дядька.
З якого дива на цій передачі з'явилася Юлія Шаповалова? - наївно запитую я. Що вона може мати спільного з лідером київських догхантерів. Скоромовкою пробубоніла маніфест зоореалізму. І в студії були люди, які могли її просто морально знищити, але за браком часу цього не сталося. Для теми харківського"притулку" слід робити окрему передачу. Шаповалова порівняла Київ, Одесу і "зразковий" Харків. У Харкові нібіто немає догхантерів, бо немає собак, а у Києві все навпаки, і її шкода київських собак. Харківських не шкода, бо "гуманно" допомагає їм вчасно полишити світ.
А ось тут їй ставлять запитання, що робити зі зграями, яких нібіто нема в Харкові.
http://izvestia.kharkov.ua/on-line/20/1132503.htmlОсобливо надихає пояснення про штрафи, які ця чиновниця має право стягувати за відловлених господарських собак, а також за годівлю собак на вулиці. Харків, мабуть, окреме місто-держава, побратим якогось міста Північної Кореї, а не обласний центр України.
А тому не можу не погодитися із висновком ведучого про дієвий Закон. Без цього не буде нічого. Важливо, щоб був прийнятий однозначний закон на користь захисту тварин і безпеки людей. І надважливо, щоб у цій державі взагалі діяли закони.
