Розповідаю предісторію...
Моя доця Гануська, маючи вельми юний вік і впертющу натУру, зіп"явшись на свої маленькі і пухкенькі ніжки - пішла мандрувати по наших скромних квадратних метрах...
МаЦь (тобто скромна Я) десь носилася у просторах столиці, по ветклініках, за своїми нереалізованими мріями про створення державного притулку і гранд від доброго дяді Космоса, і з допомогою покОцаної "четвірки" робила образ роковой женЩинЫ .
Донечка Анютка, скориставшись маминими фантазіями, відміною контролю і командою "СпаЦь-ь-ь-ь" - покуштувавши на смак дитяче ліжечко, ображений кактус, вухо мирно сплячого татка, і "... мамина помада, сапоги младшей сестры..." (с) зрозуміла, що дитячою кімнатою її цікавість не обмежується!
Тому що залишилася перемазаною як порося і гастрономічно незадоволеною!
Тоді у цій натурі, котрій постійно потрібний адреналін, ідея виникла сама собою - вона забрала штучну кістку, котра мирно в куточку гризла маленька і нешкодлива Санта.
Собаки породи ердельтер"єр відрізняються бурним характером та любов"ю до дітей!
Не знаю, що творилося в душі в собаки-компаньйона, але мисливські якості зіграли свою роль!
І вона почала тіпО відбивати свою здобич...
Відбувся бій тигра і слона!
Гвавт, крики, одна царапина на жопці...
Чоловік мирно дрімає, і думає, що це все йому СНИТЬСЯ!!!!
Та результат виявився за твердим характером Лєпкової Анни і толерантністю Санти!
Ерделька Санта, зробивши ображену мордаху, плюхнулася під стінку і ображено засопіла... ніби - от всі такі прАтівниє, ніхто мене-не-любить-ніхто-не-приголубить... От і самі їште свою дурну кістку!
Я застала довольну Аньку зі злополучною кісткою, мирно сплячого чоловіка і хату перевернутою догори дригом!
Всі були поцьомані, помирені і нагодовані!
Ні... брешу! Тато дістав позавушник за кактус!
